СІМ МЕДИТАЦІЙ ДЛЯ БРОНІСЛАВА E TUTT

Від редакції. Продовжуючи рубрику «ab ovo», пропонуємо читачам розповідь про альбом Броніслава Тутельмана «Камінь за оком». Слово і образ з Буковини» і Чернівці – місто «неповторної мультинаціональної буковинської культури, яка сьогодні видається нам затонулою Атлантидою, черні-вецьким міфом, у якому реальне переплелось із фантастичним, буденне з утопічним, серйозне з анекдотичним» (Петро Рихла «Загублена арфа»).

1. Матерія
Митець мусить бути войовничим матеріалістом – у тому сенсі, що він не може не вірити в Бога. Матеріальність Бога доводиться фотографією. Коли я добре зрозумів те, що сказала про фотографію недавно спочила з Богом Сьюзен Зонтаґ, то Бог виявляється таким самим елементом матерії, як спалах, промінь або голос. Бог є елементарною частинкою – принаймні кожного митця. Що ж до матерії, то головною її ознакою є кругообіг, а формою – сфера. Тобто цьому митцеві йдеться, зокрема, про кругообіг єврейських тіл у природі.


2. Руїни
Упродовж майже двох століть нахил до руїн офіційно вважався ознакою романтизму, а романтизм – ознакою відірваності від реального буття. Щойно коли чергова криза надвиробництва вкупі з кінцем історії спричинила проголошення постмодерної «естетики звалищ», руїни отримали свою амністію. Тепер уже й нагромадження порожніх пляшок чи гори старих черевиків свідчать про колажність і довільність поєднання елементарних часток існування, а головне – про колишню красу і цілісність єврейського світу.

3. Цвинтар
Цей митець одним із центрів такого колишнього світу зробив цвинтар, тобто місце зустрічі, наділене особливою крихкістю. Ніщо в нашій частині Європи не терпить так від зміни цивілізацій і режимів, як цвинтарі. Будинкам легше – їх можна привласнити й заселити. Але хто захоче турбуватися про чужі надгробки і про зчитуваність середземноморських письмен? Таким чином, цвинтар – це по-своєму ліро-епічна книга з надто великою кількістю героїв і персонажів, до того ж зовсім не придатна для читання, якщо цвинтар єврейський.


4. Зелене
Тут ідеться не просто про колір, а про стихію. Зелене починається в березні, а закінчується у жовтні і воно є звіром. Це такий пожирач цвинтарів, його ще називають травою забуття, але це неправильно, бо річ не тільки у траві. Якщо цвинтар залишається без людей, тобто в єврейському місті і світі не стає тих, які мали б ним опікуватися, то зелене робиться цвинтарним викликом і знаком. Воно засвідчує кругообіг єврейських тіл у природі. Його поєднання з письменами і каменями створює особливу напругу між елементами Бога в цьому митці.


5. Камені
Так от, письмена, а також камені, а також письмена на каменях становлять для цього митця саме ту матерію, з якої пошита сорочка його світу. Його камені – як різьблені, так і звичайні – це орієнталізм. От тільки у випадку з різьбленими каменями можемо це доводити мистецтвознавчими шляхами. Що ж до звичайних каменів, камінців, кругляків, більших і менших, сірих і світлих, то цей орієнталізм походить виключно від цього митця. Євреї завжди покладають камені там, де їх раніше вбивали. Цей митець є збирачем каменів уже тому, що живе в цьому місті.

6. Чернівці
Улюбленець хасидів і гуцулів Франц Йосиф (невідомо, чи той самий) у своїх ланцюгових візіях бачив Чернівці східною метрополією, значно більшою від Львова і Відня, принаймні з кількома вищими будинками і значно глибшим цвинтарем. Коли ж побачив із повітря Нью-Йорк, то й він не здався йому більшим за Чернівці. Зрештою, жодного з цих міст насправді не існує. Нью-Йорку не існує, бо саме його існування засвідчило б матеріальну похибку Бога. Чернівців не існує, бо що б тоді залишалось вигадувати цьому митцеві?


7. Світло
З однаково важливих для будь-якого початкового творення світла і темряви вибираємо перше. Воно не має усталеної форми, запаху ані кольору, проте цілком фотографічно доводить матеріальність Бога. Скажімо, в постаті (цього разу) офірного цапа, наскрізь просвітленого надвечірніми променями. Воно також може уявлятися нам як небо, здається, літнє. Сфотографувати голос – завдання з майже нереальних, але оскільки в цього митця немає іншого виходу і призначення, то йому таки вдається виловити мовлене з-поміж хмар «Броніславе!».


«Der Stein hinterm Aug» Wort und aus der Bukowina» («Камінь за оком» Слово і образ з Буковини). – Czernowitz, 2005.

До головної сторінки
Контакт
Copyright FORUMN © 2004-2005 // Дізайн та підтримка- О. З.