ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ЧЕРЕЗ РОЗУМІННЯ І ДОВІРУ

Анна ЛЕНЧОВСЬКА,
психолог-методист
табору «Джерела толерантності»

Дитячий міжнаціональний табір «Джерела толерантності» працює з 2002 р., проте методика й елементи програми табору постійно розвиваються, набуваючи актуальних форм.
Основною концепції табору є формування толерантності через занурення в національні культури. У національний день усі учасники табору намагаються втілитися в представника цього народу і поглянути на світ очима людини іншої традиції й релігії. Але просте споглядання національної культури, навіть вивчення пісень і танців, історії й традицій не є достатнім для формування міжнаціональної толерантності та руйнування стереотипів.

Анкетування як дорослих, так і дітей – учасників таборів у Святогорську та Ладижині 2006 р. показало, що дітям – представникам різних національностей необхідно більше спілкуватися в міжнаціональному загоні за участю вихователя. Таке спілкування має спрямовуватися на спільне обговорення тем, які є важливими й актуальними для формування особистості підлітка: відносин між батьками та дітьми, стосунків між жінками й чоловіками, дорослішання, кохання, життя та смерті, взаємодії особистості з суспільством тощо.
Важливо також, щоб таке спілкування відбувалось у межах всього загону за участю вихователя, який може поділитися досвідом і власним поглядом на ці проблеми, пом'якшити суперечки, а, можливо, й навпаки – спровокувати гостру дискусію.

Важливо, щоб підліток після національного дня замислився про те, чого він раніше не знав про представників іншого народу, які з його знань підтвердилися, а які ні, щоб він зміг прийняти розуміння цього народу в своє серце.

Отже, ми почали думати над тим, як можна поєднати занурення в національні культури та формування особистості підлітка. Вихователь-методист Олександр Френкель запропонував додати до національного дня «годину родинних цінностей». У кожній культурі є цінності, що виховуються і зберігаються саме у сім'ї, а відтак, дізнаючись про них й обговорюючи їх, ми можемо глибше відчути культурну традицію і разом поміркувати над проблемами, що хвилюють підлітків.

На семінарі вихователів у грудні 2006 р. було розпочато розробку таких занять, а вихователям запропонували підібрати фольклорні тексти (байки, казки, пісні), фраґменти літературних творів, які б яскраво відображали цінності народу, фраґменти художнього чи документального фільму або біографії представників народу, які в своєму житті втілювали ідеї взаємодопомоги, солідарності, миру між народами.

В Одеському таборі зроблено спробу втілити ідеї «години родинних цінностей». Наприклад, у кримськотатарський день обговорювалася тема «Як вирішити конфлікт між батьками та дитиною». Відомо, що в кримськотатарській культурі існує традиція поваги до старших, тут зазвичай не суперечать їм і не висловлюють свою думку у категоричній формі, але водночас поважають і цінують погляди й турботи всіх членів родини. Підліткам у загоні було запропоновано описати конфліктну ситуацію з батьками, що трапилася останнім часом, й те, як вони намагалися владнати конфлікт.

Наприклад, батьки хочуть, щоб їхній син вступав на юридичний факультет, а він хоче бути діджеєм. Діти записують варіанти відповіді сина на слова батьків. Потім ведучий пояснює, що в кримськотатарській культурі свою незгоду не висловлюють у різкій формі. Тому пропонується завдання – переформулювати відповіді у формі, прийнятній для кримського татарина. При цьому можна запропонувати одній групі підлітків розіграти звичайний діалог, а іншій – «кримськотатарський» (психологічний механізм якого будується на правилах активного слухання та конструктивного вирішення конфліктів). Потім група обговорює відмінності у поведінці й почуттях учасників двох діалогів.

У російський день учасникам було запропоновано прочитати текст (передсмертний лист дружині декабриста Кондратія Рилєєва), спробувати здогадатися, хто міг бути його автором, в якій країні його було написано, чому автор знаходився у тюрмі, якими були відносини в родині автора. Слід зауважити, що лише в одній групі учасники здогадалися про авторство листа та змогли арґументовано пояснити, чому дворянина Рилєєва було засуджено до смертної кари, як громадські й традиційні цінності можуть бути вищими за особисті й родинні інтереси. Зауважу, що деяким підліткам було досить важко зрозуміти, чому декабрист Рилєєв, маючи можливість попросити вибачення у царя, зректися своїх поглядів та врятуватися, не зробив цього.

Під час «години родинних цінностей» впродовж єврейського дня обговорювалося поняття «цдаки» та благодійності, у болгарський день розігрували ритуал знайомства дівчини та хлопця, у молдавський день говорили про рідну мову й проблеми асиміляції, у грецький – читали міф про Пенелопу та Одісея і обговорювали поняття «вірності», в український – говорили про радості й труднощі любові, читаючи поезію Ліни Костенко, Тараса Шевченка, Івана Франка, Олександра Олеся, Володимира Сосюри та ін.

Проведення цих занять започаткувало методичну дискусію у педагогічному колективі табору: на яких цінностях слід наголошувати у національний день – на універсальних для всього людства (не вбий, не вкради, не обманюй та ін.) чи на притаманних лише конкретній культурі (скажімо, кочовий чи осілий спосіб життя)? Чи варто говорити в національний день про ті традиції, які не побутують у родині того, хто проводить цей день? Як саме в певний національний день має поводитися представник культури, в якій є заборони щодо того, що в іншій заохочується? Окрім того деякі теми виходять за рамки традиційної культури чи наших стереотипів про неї (публічна поведінка, їжа, костюм, пісні, танці). Комусь може дуже подобатися музика та народні пісні певної громади, але він впевнений, що представникам цього народу краще не довіряти. Чи навпаки...

Зрозуміло, що глибоке відчуття міжнаціональної та міжрелігійної толерантності може закорінитися через довіру, що виникає і формується у спільній діяльності, коли зникає страх перед загрозою невідомого, коли чужу культуру можна сприймати через обличчя й індивідуальності друзів з табору «Джерела толерантності».

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2007
Дизайн та підтримка- О. З.