ГРЕКИ УКРАЇНИ ФЕСТИВАЛИЛИ «ПО-ВЕЛИКОМУ»
В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ВІДБУВСЯ ФЕСТИВАЛЬ ГРЕЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ «МЕГА ЮРТИ»

Олександр РИБАЛКО

15 вересня 2007 року у грецькому селі Старомлинівка Донецькій області відбувся черговий фестиваль грецької культури «Мега Юрти», що в перекладі з місцевого грецького діалекту означає «велике свято».

Чому саме там, можливе запитаєте Ви? Тому що саме в цьому реґіоні греки займають третє за чисельністю місце після українців і росіян. Понад двісті років тому греки переселилися до Північного Приазов'я (нині це південна частина Донецької області) з Криму, де вони почали засновувати свої колонії-поліси ще у 4-2 столітті до нашої ери. Прибувши на приазовські степи, кримські греки заснували місто Маріуполь та 20 сіл. Тому тепер цих греків називають приазовськими, або маріупольськими. Сьогодні кількість місць їхнього компактного проживання у Донецькій області складає понад 60 поселень, а місто Маріуполь вони по праву вважають своєю столицею.

Як і кожен народ, приазовські греки прагнуть зберегти свої традиції, культуру, мови (історично склалося, що приазовські греки ще у часи проживання в Криму поділилися на дві мовні групи: румеїв (еллінофонів) та урумів (тюркофонів). Тому 1988 року у грецькому селищі Сартана поблизу Маріуполя було вперше проведено фестиваль культури приазовських греків, який отримав назву «Мега Юрти». Його метою було збереження та популяризація самобутньої музичної культури греків Приазов'я.

Відтоді фестиваль став традиційним. Тепер він проводиться один раз на два роки і кожен раз в іншому селі. Розширилося коло учасників фестивалю – cюди з'їжджаються греки не лише з приазовських сіл, а й з інших міст України та навіть інших країн. Відтак за 20 років існування «Мега Юрти» перетворився з реґіонального на всеукраїнський та міжнародний фестиваль грецької культури. Одним з ініціаторів його проведення на самому початку був Донат Патрична, відомий композитор та поет (до речі, автор гімну Федерації грецьких товариств України), який писав вірші румейською мовою. Тепер фестиваль носить його ім'я.

Цього року честь приймати «велике свято» випала селу Старомлинівка Великоновоселківського району Донецької області. Це село одним із перших було засновано кримськими тюркомовними греками – урумами і носило назву Керменчик. Згодом частина його мешканців неподалік заснувала інше село, яке назвали Новим Керменчиком. Але за радянських часів, коли влада намагалася викреслити з людської пам'яті все, що хоч якось нагадувало про етнічну історію народу, вирішено було перейменувати багато грецьких сіл. Ця доля не обійшла стороною і Старий Керменчик. Тюркське слово «кермен» означає «фортеця». Але тоді його сплутали з іншим тюркським словом – «термен», що означає «млин». Так Старий Керменчик перетворився на Старомлинівку, а Новий Керменчик став називатися Новомлинівкою.

Старомлинівку, або Керменчик, заснували греки з п'яти кримських сіл, одним з яких було Керменчик. Колись у Криму, де було розташоване це село, знаходилася фортеця, залишки якої зберігаються й донині. Переселившись на нові землі до Приазов'я, греки давали своїм новим поселенням назви тих сіл, які вони залишили в Криму. От і з'явилося у Приазов'ї нове село під старою кримською назвою Керменчик. Подивившись на мапу сучасної Донецької області, ви знайдете тут і Ялту, і Гурзуф, і Старий Крим, і Мангуш і багато інших назв, які досі існують у Криму.

Напередодні фестивалю ми прибули до Маріуполя, а вже звідти рано-вранці ми дісталися Старомлинівки, яка зустріла нас ошатними побіленими будиночками, деінде ще вкритими червоною черепицею, мальовничими краєвидами та ясною сонячною погодою. На березі річки Мокрі Яли вже шикувалися учасники дійства. Учасники фольклорних гуртів, вбрані в народні або стилізовані під античні строї, тримали в руках герби своїх сіл і районів, співали народних пісень, грали старовинні мелодії. До речі, музика приазовських греків суттєво різниться від музичної культури сучасної Греції, тому що їхня культура формувалися ще в Криму під впливом традицій сусідніх на той час народів. Так, чи не найпопулярнішим танцем серед приазовських греків, напевно, є хайтарма.

А якщо ви й почуєте тут мелодію сиртакі, то це радше на знак спорідненості з греками Греції. Хоча сьогодні мова та культура Еллади дедалі більше проникає до культурного середовища Маріупольщини. Новогрецьку мову викладають в грецьких селах та в Маріу-польському гуманітарному уні-верситеті, посилюються культурні зв'язки з Грецією. Тому тепер греки Приазов'я співають не лише своїми рідними румейською або урумською мовами, а ще й новогрецькою.

Як і в попередні рази, цього року завітали й закордонні гості – греки з Росії, Молдови, Грузії, Білорусі, навіть Казахстану та Киргизстану. Ну й, звичайно ж, з Греції, хоча, правда, дуже мало – перешкодили вибори до їхнього парламенту, а також наслідки нищівних лих, що їх зазнала нещодавно країна.

 

Ось ми прибули на стадіон, головне місце подій, де було встановлено сцену з емблемою фестивалю, а також намети, де можна було ознайомитися з предметами побуту грецьких переселенців у Приазов'я – експонатами місцевих сільських музеїв.

А також скуштувати грецькі страви! Грекині не могли приїхати на фестиваль з пустими руками. Вони заздалегідь напекли та привезли з собою на свято свої традиційні шумуш, курабе, флуто, чір-чіри та інші наїдки. Ними нас частували наші давні друзі з села Стила Ірина Кастанда та Тетяна Кусти.

Після виступу поважних гостей та урочистого відкриття фестивалю на головній сцені розпочалися виступи фольклорних і художніх колективів. Співали народні пісні урумською та румейською мовами, сучасні пісні Греції. Під запальні мелодії танцювали всі охочі. Серед глядачів дуже приємно було спостерігати старших людей. Для них спеціально облаштували місця зі стільцями поблизу сцени (греки взагалі дуже шанобливо ставляться до своїх батьків). Але навіть люди старшого віку не могли втриматися від танців. Мабуть, музика у греків в крові.
Це було дійсно свято для всіх – і для молодих, і для старих, для греків і не греків.
По закінченні концерту тут же, на стадіоні, розпочалися спортивні змагання з перетягування канату та курешу, традиційної боротьби, де переможець отримував живого барана.

Все було добре. Свято сподобалося і місцевим, і нам, гостям. Подейкують, що цього року на фестивалі зібралося близько 3-4 тисяч чоловік. Сонячне тепло, свіже степове повітря, музика, танці – все створювало неповторну «мегаюртівську» атмосферу. Для багатьох цей фестиваль є місцем зустрічі зі своїми родичами та друзями, які роз'їхалися по всіх усюдах, і тепер бачаться не так вже й часто.

Свято відбулося завдяки зусиллям його організаторів: Федерації грецьких товариств України (голова Олександра Проценко-Пічаджи), органів влади Великоновоселківського району та грецьких товариств. Фінансово проведенню фестивалю допомагали Генеральний секретаріат у справах греків зарубіжжя МЗС Греції, Держкомнацрелігій України, Донецька облдержадміністрація та облрада, Маріупольський комбінат ім. Ілліча, завод «Азовмаш» та інші установи і підприємства.

Якщо ви цікавитеся культурою народів, що живуть на теренах нашої країни, то обов'язково завітайте на наступний фестиваль грецької культури «Мега Юрти», який відбудеться через два роки у селі Гранітне (Карань) Тельманівського району Донецької області. Грецьку гостинність ґарантовано!

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2007
Дизайн та підтримка- О. З.