МОВНЕ ПИТАННЯ: БОРОТЬБА ЗА ПРАВА МЕНШИН ЧИ ЗА ГОЛОСИ ВИБОРЦІВ?

Настання виборчої пори як завжди актуалізує в партійному репертуарі мовне питання. Не є винятком і час підготовки до виборів у парламент. Газета, як завжди, веде моніторинг мовного питання. Пропонуємо увазі читачів два матеріали з Internet'у.

Станіслав ВИСКУБ, «Українська правда»

У 4 з 27 реґіонів України респонденти рідною вважають переважно російську мову (Севастопольська міськрада, Автономна Республіка Крим, Донеччина та Луганщина).
У трьох реґіонах – Запорізька, Одеська та Харківська області – кількість осіб із рідною українською та російською мовами приблизно однакова. Понад дві третини населення решти двадцяти реґіонів вважають рідною українську мову.
Отже, від 17% (етнос росіян на території України) до 30% (ті, які вважають російську мову рідною) населення України теоретично були б не проти врегулювати мовне питання в Україні. І це добре розуміють політичні сили України, адже відповідна кількість голосів виборців ніколи не буде зайвою.
За останній час на розгляд парламенту було запропоновано три законопроекти, що стосуються регулювання мовного питання:
1) зміни до закону «Про мови в Українській РСР» внесеного Олександром Морозом (СПУ), січень;
2) законопроект «Про ґарантування вільного розвитку, використання і захисту російської мови, а також реґіональних мов або мов меншин в Україні» поданого депутатами Фіксом, Воюшем, Шуфричем (СДПУ(о)), лютий;
3) законопроект «Про застосування російської мови в Україні» внесений депутатом Мироненко (КПУ), квітень.
Проект комуністів не стосується статусу мови взагалі. Проект СДПУ (о) говорить, що рішення про юридичне закріплення статусу російської мови, а також мови меншини, відмінної від російської, носії якої складають значний відсоток населення на території села, селища, міста, району, району у місті, області приймаються відповідно сільськими, селищними, міськими, районними, районними в місті та обласними радами, а на території Автономної Республіки Крим – Верховною Радою АРК.
Проект СПУ підходить до цього питання цікаво. Зазначається, що відповідно до Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Але вводиться таке поняття, як «офіційна мова».
«Офіційними мовами в Україні є мови, які визнаються робочими мовами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, використовуються у службовому спілкуванні, освіті і культурі, веденні документації та діловодстві, при проведенні офіційних засідань, в інформаційному просторі, а також у відносинах з громадянами».
Офіційними мовами на всій території України є українська та російська мови.
Нарівні з українською та російською мовами в адміністративно-територіальних одиницях, в яких поширено інші національні мови, ці мови також використовуються як офіційні.
Рішення щодо використання як офіційної поряд з державною і російською інших мов приймається представницькими органами відповідних адміністративно-територіальних одиниць і є обов’язковими для місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судових, прокурорських органів, органів арбітражу та інших державних органів.
Таким чином, СПУ змогла краще за інших cформулювати статус російської мови і при вдалих технологіях це б змогло дати додаткову підтримку партії серед російськомовного населення.
Щодо використання мови у сфері освіти, то проект комуністів в цьому аспекті програє, в ньому лише зазначено, що в Україні ґарантується вільне використання російської мови у сфері освіти, культури, науки.
Проекти СДПУ (о) та СПУ детально описують ситуації, що можуть скластися в тій чи іншій місцевості.
«Адміністрація середнього навчального закладу другого та третього ступенів, професійно-технічного навчального закладу, вищого навчального закладу, що розташований у місцях (село, селище, місто, район, район у місті, область), де юридично закріплений статус російської мови, а також реґіональних мов, або коли в цих місцях компактно проживають представники кількох мовних груп, жодна з яких не становить більшості населення даної місцевості, при прийнятті на навчання проводить опитування серед учнів (студентів) про мову навчання та відповідно до результатів цього опитування формує навчальні групи (класи).
Навчальна група (клас) з певною мовою навчання формується у разі, якщо кількість опитаних, які виявили бажання навчатися певною мовою дозволяє сформувати окрему навчальну групу (клас)», – зазначається в проекті СДПУ (о).
Взагалі, проект комуністів на фоні СДПУ(о) та СПУ виглядає досить невиразно: він написаний неякісно, до того ж загальними фразами.
Проекти СДПУ(о) та СПУ намагаються якнайбільше описати можливі випадки. Законопроекти намагаються дублювати Європейську хартію реґіональних мов або мов меншин, ратифіковану Україною, зокрема розділ, що торкається питання принципів державної мовної політики.
Усі законопроекти потерпіли крах, але на цьому мовне питання не буде закінчено. Адже жертвувати левовою часткою голосів виборців не збирається ніхто...
http://www.pravda.com.ua/ news/2005/10/19/34671.htm

***
Під час онлайн-конференції, що відбулася на ForUm’і 17 жовтня, свою думку з питання мовної політики в Україні висловив директор Інституту філософії НАНУ, академік Мирослав Попович.
– «Как вы относитесь к украинизации? Ведь в Украине живет много русских и русскоязычных, не говоря уж про татар. Может все-таки сделать русский язык вторым государственным? В Швейцарии 4 языка и все прекрасно себя чувствуют. Спасибо.
– В Швейцарии не так уж прекрасно все себя чувствуют. Ретороманский язык практически не используется, в большей части Швейцарии говорят по-немецки, но все знают так же и французский. В то время, как во французской Швейцарии немецкого, как правило, не знают.
Что же касается официального статуса русского языка в Украине, то мне представляется вполне достаточным тот закон о языке, который позволяет в местах компактного проживания любой нации использовать ее язык в качестве официального в данном регионе. Подлинная проблема языка заключается в том, что украинский язык только становится языком культуры, господствующей на украинской территории. Большинство газет, книг, которые читают наши граждане, телевизионных программ и так далее – на русском языке. И это отражает реальное двуязычие в государстве.
Без поддержки украинского языка ему будет трудно завоевать те позиции в культурной жизни страны, которые он должен занимать. Конечно, насилием здесь ничего добиться невозможно. Речь идет о конкуренции украиноязычной и русскоязычной культур. Если из этого не делать истерии и политики, то процесс «украинизации» будет длительным, но безболезненным.

http://for-ua.com/interview/2005/10/18/114813.html