ТОЛЕРАНТНІСТЬ – ОСНОВА МАЙБУТНЬОГО
(З РОБІТ, НАДІСЛАНИХ НА КОНКУРС КЛУБУ «ДЖЕРЕЛА ТОЛЕРАНТНОСТІ»)
 |
Нам потрібно усвідомити одне, що майбутнє народжується сьогодні з кожного нашого слова й вчинку, і тому власними зусиллями ми можемо відвернути загибель людства. Єдиним правильним вибором на цьому шляху є гуманність, душевність, щирість і доброзичливість. Адже недарма кажуть, що майбутнього ми можемо не знати, проте створити його нам під силу. Але людина, що не знає, як це правильно зробити, неодмінно помилиться, тому потрібні ідеали й мета, основою яких є духовний розвиток і збереження цінностей минулого.
Тільки знайшовши спільну мову, ми зможемо збудувати світ без війни й голоду, у якому пануватимуть взаєморозуміння й взаємоповага...
Юлія Прохватило |
Толерантність може бути природною і неприродною. Люди мають толерувати своїх батьків, дітей, родичів, свій народ, націю. Країна та народ мусять терпимо ставитися до сусідніх країн, навіть якщо вони можуть мати претензії одна до одної. Великі держави толерують малі і навпаки, однак лише в рамках міжнародного права. Коли ж це право порушується, то треба вести мирні переговори й встановлювати істину.
Отже, толерантність не є «незручною» чеснотою, а швидше зручною, бо тільки той, хто має її, може розраховувати на успіх у майбутньому. Толерантність – це самовиховання, висока культура, свобода, майбутнє, це приклад розвитку демократично вихованого сучасного суспільства на засадах національних ідей.
Ольга Сафонова
Во многих странах мира постоянно вспыхивают конфликты на национальной основе – в бывшей Югославии, России, в Индии и Пакистане, Ираке. Эти конфликты приводят к кровопролитию, гибнут мирные люди, женщины и дети. Мне кажется, что воспитание толерантности в любом обществе, в любой стране и на любом континенте, изучение традиций разных народов – от больших до самых малочисленных, приведет к тому, что постепенно исчезнут такие явления, как антисемитизм и расизм.
Рамаз Чучулашвили
|