ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ

Микола РЯБЧУК

Канадський прем’єр-міністр Стівен Гарпер спровокував скандал, надіславши привітання своїм співгромадянам гебрейського походження з нагоди Рош Гашана – юдейського Нового року. Далеко не всім це сподобалося. Дехто з гебреїв заявив, що не розуміють, звідки прем’єр-міністр узяв інформацію про їхнє походження. Адже вона є їхньою приватною справою і не підлягає публічному розголошенню.

Федеральний комісар із питань охорони приватності розпочав службове розслідування. Його мета – з’ясувати, хто склав прем’єрові список і чи не використовувались при тому бази даних державних органів або приватних компаній.

Я розумію канадських гебреїв. Вони походять здебільшого з нашої частини світу і, як і я, відчувають на генетичному рівні, що чим менше держава про нас знає і пам’ятає, тим краще. А коли вона про нас раптом згадує, посилаючи податківця в цивільному чи міліціонера в уніформі, ми інстинктивно зіщулюємося. Бо відчуваємо: ось-ось вона залізе нам у кишеню або заїде в пику. Релігія, мова, етнічність, сімейний стан, декларація про прибутки – це все гачки, якими вона нас витягує з життєвих глибин у свої бюрократичні тенета.

Моя київська сусідка – звичайна «хохлушка», як вона себе називає – відчула це, либонь, не гірше від східноєвропейських гебреїв. І навіть спробувала була передати нам із дружиною цей свій досвід. Років двадцять тому, зачувши, як ми розмовляємо із трирічною донькою українською, вона розпачливо вигукнула: «Зачем же вы ребенку жизнь калечите?!».
У її словах було співчуття і щире бажання захистити нашу дитину від зайвих проблем, спричинених нашою гебрейськістю, тобто, перепрошую, українськістю.

http://gpu.ua/index.php?&id=194978&s=3p_autcol