КУЛЬТУР-ЛІҐА У КИЄВІ, АБО ІСТОРІЯ ВИСТАВКИ

Видається, що Культур-Ліґу було не випадково створено в Києві, й саме тоді, коли там, наче у фокусі, зійшлися невидимі маґістральні лінії єврейської та української історії. Період Центральної Ради, доба «відродження нації» – один із найяскравіших моментів в історії української державності, яка у своєму сміливому русі випередила деякі напрями світової політичної практики.

Київ тоді безперечно став одним із найважливіших і динамічних центрів світової та єврейської культури (надто якщо врахувати, що інші її традиційні центри, Вільно й Варшаву, окупували німці, й єврейське громадсько-культурне життя там занепало, а багато представників єврейської інтеліґенції переїхали тоді до Києва).

Небувала концентрація єврейських творчих сил у цьому культурному центрі, в Києві, створила безпрецедентну нагоду для здійснення найґрандіозніших планів культурного будівництва.

Поряд із тим, саме унікальна політична ситуація в Україні, в певний момент надзвичайно сприятлива для єврейських партій, уможливила об’єднання деяких із них і утворення коаліції, яка створила Культур-Ліґу… Це стало її наріжною організаційною засадою, за якою намагалися йти її творці й в інших місцях.

Та після київської спроби цього майже ніколи не щастило досягти, й Культур-Ліґа замість бути об’єднавчим осередком, ставала жертвою партійних чвар і об’єктом політичної боротьби, що паралізувало її діяльність, як це було в Польщі й Америці. Щоправда, єдність єврейських партій, здобута в Києві, теж виявилася нетривалою й крихкою, але й цього короткого часу вистачило, щоб виникла потужна організація, яка змогла досягти переконливих результатів і на роки випередити напрям розвитку єврейської культури. Саме українська Культур-Ліґа стала «взірцевою», і, можна повторити, на неї взорувалися інші однойменні організації в різних країнах. Ба більше, чимало з них було створено з ініціативи або за безпосередньої участі «киян», себто діячів Культур-Ліґи в Києві або її відділень в Україні. Відтак, феномен Культур-Ліґи, незалежно від місця її існування, належить як єврейській, так і українській історії.

З статті Гіллеля Казовского «Феномен Культур-Ліґи».

***
Про підготовку виставки Культур-Ліґи у Києві ми розмовляємо з директором Центру юдаїки Націо-нального університету «Києво-Могилянська академія» Леонідом Фінберґом.

Кілька років тому йшлося про виставку робіт Марка Епштейна, яких багато в колекції Національного художнього музею. Чи виросла ідея виставки Культур-Ліґи з тих планів, чи вона готувалася як самостійний проект?

— Ні, бажання провести виставку Епштейна залишилося, і ми сподіваємося, що зможемо невдовзі організувати її. Ідея виставки Культур-Ліґи народилась із спілкування з відомим ізраїльським дослідником цього культурного феномена Григорієм (Гіллелем) Казовським після виходу його книги «Художники Культур-Ліґи». Адже 60-80% художників, про яких він пише, жили і працювали у Києві. Описуючи колекції юдаїки у київських музеях, ми вже знали зібрання Національного музею, де багато робіт Абрама Маневича, Марка Епштейна, Сари Шор, інших художників. Тодішній заступник директора Ольга Лагутенко підтримала ідею такої виставки, як із часом і генеральний директор – Анатолій Мельник.

— Отже, основа експозиції і місце проведення виставки – Національний музей. Які ще художні музеї беруть участь у виставці?

— Це насамперед Миколаївський художній музей ім. В.В. Верещагина, де зберігаються роботи Давида Штеренберґа, Соломона Нікрітіна, інших художників.

Наразі, якщо б колекція авангарду з цього музею експонувалася у Парижі, черги любителів живопису були б забезпечені. Донецький художній музей, де зібрано понад 50 робіт Роберта Фалька, Чернівецький художній музей та Київський музей російського мистецтва. І зрештою, приватні колекції киянина Ігоря Диченка, чия збірка легендарна і де прекрасно репрезентовано мистецтво авангарду, Лева Дроб’язка, де зберігається багато книг, ілюстрованих художниками Культур-Ліґи. І безумовно колекція Григорія Казовського, чий інтерес до цього унікального світового явища культурного життя спонукав нас до роботи. Крім того, книжкова колекція Культур-Ліґи фонду юдаїки Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. А також колекція Інституту юдаїки, де зберігаються плакати й документи, побачивши які Г. Казовський вигукнув: «Я думав, що їх вже не існує в природі!». А це результат нашої багаторічної копіткої збирацької роботи.

— Іноземні учасники виставки – хто вони?

— Ізраїльський колекціонер Ярон Левиць, у зібранні якого багато робіт Іссахара-Бера Рибака, Григорій Казовський і Паризький єврейський музей, заступник директора якого Наталі Хазанн відвідала Київ і була вражена скарбами єврейського мистецтва, що зберігаються в музеях і зібраннях України. До речі, вони також планують провести виставку графіки художників Культур-Ліґи.
Я хотів би особливо підкреслити допомогу в організації виставки Посольства Французької Республіки в Україні, особисто посла пана Жана-Поля Везіана, директора Французького культурного центру Айшу Керрубі, всіх співробітників посольства, причетних до організації виставки. Французи, до речі, взяли на себе витрати по перевезенню і страхуванню робіт з Паризького єврейського музею, експонованих на виставці.

— Жодна виставка не проходить нині без тих, кого загадково (принаймні, для широкого загалу) називають «кураторами»? У вашої виставки є куратор?

— Ми розділили це поняття на кілька складових «ку-ра-тор». Підготовка експозиції – Павло Фішель, керівники проекту – Григорій Казовський і Леонід Фінберґ. Великою є роль в організації виставки заступника директора Національного художнього музею Марії Задорожньої. Персонально від музею куратором є Юлія Захарчук. Зауважу, що наші стосунки з музеєм надзвичайно зміцніли після того, як ми провели там виставку робіт видатної української єврейської скульпторки Ольги Рапай. Думаю, що це не останній наш спільний проект.

— І нарешті, що ж експонуватиметься на виставці «Культур-Ліґа. Художній авангард 1910-1920-х років»?

— Ми виставимо небачену досі експозицію. Для багатьох стане відкриттям, що Київ 18-20-х років був центром їдишистської культури всього простору колишньої Російської імперії. Тут виходило 40% книг на їдиш, тут працювали майстри, які з часом набули світової слави. Отже, експонуватимуться роботи Марка Епштейна (близько 20 творів), прекрасна підборка живописних полотен Абрама Маневича, присвячених єврейському містечку – штетлу, книжкова графіка Іссахара-Бера Рибака, Сари Шор, надзвичайно цікаві роботи Роберта Фалька, Давида Штеренберга, Соломона Нікрітіна, Ісаака Рабиновича.

Для демонстрації книжкової графіки ми використаємо сучасний метод – слайд-шоу, аби глядач міг детально ознайомитися з роботами книжкових графіків, що ілюстрували видання мовою їдиш. Книжки ці нині є раритетами (збереглися у двох-трьох, п’яти примірниках, наприклад у Нью-Йорку, Парижі і Києві), тому надзвичайно важливо отримати можливість роздивитися видання, проілюстровані видатними майстрами. Наприклад, книгу Давида Гофштейна, що вийшла друком у Києві 1922 року і жодного разу не перевидавалася, ілюстровану Марком Шагалом.

Виставка продемонструє велику спадщину єврейської культури, що формувалася і розвивалася на українських теренах, яку хочеться зберегти і представити сучасникам.

— На згадку про виставку мусить залишатися каталог. Яким буде каталог цієї виставки, адже це окрема і надзвичайно складна частина організаційної роботи?

— Це буде прекрасний каталог, двомовний (українська й англійська), на 200 сторінках зі статтями сучасних дослідників – Г. Казовського (Ізраїль), О. Лагутенко (Україна), В. Дмитрієвої (Німеччина). Крім того, там буде опубліковано програмні документи Культур-Ліґи (перекладені з їдиш) і стаття Іссахара-Бера Рибака та Бориса (Боруха) Аронсона про феномен національного мистецтва на прикладі Культур-Ліґи. Описано також усі експоновані роботи і подано біографії художників. У каталозі публікуються понад 100 репродукцій експонованих робіт. Г. Казовський надав для каталогу унікальні фотографії діячів Культур-Ліґи – молодих, красивих, повних сил і грандіозних планів.

Сподіваємося, що відвідувачі належним чином оцінять каталог, а отже і нашу працю.

— Київську атмосферу також буде відтворено якимось чином, адже все відбувалося тут, на знайомих вулицях, у будинках, що ще збереглися?

— Так, в один із вечорів ми покажемо єврейське кіно того часу у супроводі таперів і розповімо про нього. Сподіваємося, що це зробить наш друг – Юрій Морозов, ґенеральний продюсер каналу «1+1». Другий буде присвячено єврейській музиці, що збереглася на фоноваликах у фонді юдаїки НБУВ (записи знаменитих експедицій Ан-ського і Мойсея Береговського). А впродовж третього вечора презентуватимуться книжки з єврейської історії та культури, опубліковані останнім часом і створені співробітниками відділу фонду юдаїки НБУВ, нашого Центру та Інституту юдаїки.

— Зичимо успіху виставці, її організаторам, яскравих вражень глядачам, які назагал уперше матимуть можливість побачити єврейське мистецтво в таких високих зразках, до того ж створене на українській землі. З нетерпінням чекаємо на відкриття.

Розмовляла Тетяна Хорунжа

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2007
Дизайн та підтримка- О. З.