І ЗНОВУ: «ДОБРИЙ ДЕНЬ! ШОЛОМ АЛЕЙХЕМ! НОРОК! САЛЯМ! БУНЕ ДЕМЕНЯЦА!...»

Ольга САВЧУК, Анна ЛЕНЧОВСЬКА

Нарешті довгоочікувана зустріч – зимовий семінар! А точніше, два! Перший присвячено клубам толерантності, які працюють у Києві, Сімферополі, Львові, Маріуполі й Кишиневі. Учасниками другого стали вихователі та їхні помічники з міжнаціонального дитячого табору «Джерела толерантності».

Тож почнемо з першого, «клубного» семінару. Розпочалася зустріч із привітання Ронні Нафтаніеля та Муріель Левін (Голландський Єврейський Гуманітарний Фонд) і вступного слова модераторів семінару Йосифа Зісельса, Анни Ленчовської та В'ячеслава Шинкаренка.

Дуже насиченою виявилася бесіда з В'ячеславом Ліхачовим щодо проблем ксенофобії та толерантності в Україні. Наведені дані моніторинґу ксенофобських проявів і статистика нападів на ґрунті ненависті змусили присутніх замислитися над важливістю проблеми.

Психологічні тренінґи, які проводили В'ячеслав та Анна, спрямовувалися на активізацію творчих ресурсів і внутрішнього потенціалу учасників, формування вміння успішно застосовувати свої знання і навички у діяльності клубу, презентації й переговорах щодо клубних проектів. Почали ми з так званого «якоріння» приємних вражень і спогадів. За допомогою цього методу учасники можуть вибрати і підготувати захід та досягти того ресурсного стану, який допоможе їм повністю використати набуті навички й внутрішній потенціал у потрібній ситуації. Практикум набутих знань відбувався у локальних групах. Але більшого «шарму» цьому процесу надали несподівані екстремальні умови, в яких проходила робота: зникло світло і, як на мене, помітно зламався бар'єр, який досі існував між незнайомими досі учасниками семінару. Цьому також сприяла і креативна гра, запропонована Анною Ленчовською, «Сліпий і поводир, або віртуальна мандрівка», яку можна використовувати для встановлення більш довірливих відносин, осмислення того, наскільки часом буває важко, але доводиться покластися на друга, і яка це відповідальність – вести за собою. Закінчився тренінґ рефлексією набутого досвіду.Насичений день завершився переглядом документальних фільмів на тему прав людини, люб'язно наданих Українською Гельсінкською спілкою.


Другий день розпочався тренінґом із застосування метафор у повсякденному житті та у процесі створення проекту. Використання метафор дає можливість глибше зрозуміти ситуацію, побачити її з нового боку, знайти незвичну ідею, або вихід з проблемної ситуації. Кожний клуб формулював три основні проблеми, що, на їхній погляд, певною мірою гальмують активізацію роботи. Наступним кроком було застосування метафор для формування суті проблеми. Наприклад, презентація клубу схожа на «лов риби сіткою». Іноді буває гарний улов, а іноді й ні. Від метафори «флюґера», що повертається за напрямом вітру, як і підлітки, які часто змінюють свої смаки та уподобання, ми дійшли до метафоричного образу клубу як вітрильника. Вітрильник за вмілого керування, незалежно від напряму вітру, рухається до мети, навіть якщо вітер б'є в обличчя. Так і клуб, попри примхи моди, залишається «на плаву». Це заняття додало живильної енергії всім учасникам семінару.

На семінар завітала спеціаліст із зв'язків із громадськістю Вікторія Бондар, яка провела тренінґ «PR та організація прес-конференції». Під час заняття кожен з учасників набув неоціненного досвіду щодо спілкування з пресою, написання прес-релізу, правильної організації та проведення прес-конференції.
Після короткої перерви клуби почали презентувати проекти на 2008 рік, застосовуючи набуті впродовж семінару навички. Розпочав марафон Сімферополь: Медіне, Еміне та Усік запропонували провести біографічні інтерв'ю зі старшими представниками різних національностей та створити книгу «Сімферополь. Історія в обличчях». Другий проект має на меті пошук, фотографування та дослідження святинь різних релігій в Криму. Також було запропоновано організувати спільні заходи для підлітків із різних національних громад.
Зі Львова надійшли думки щодо організації літнього волонтерського наметового табору, який мав би на меті впорядкування єврейського та вірменського поховань у с. Кути. Також Сергій Хараху запропонував створити з існуючих матеріалів фільм про табори-2007. Каміла Пелехата презентувала декілька міні-проектів: анкетування у школах, проведення фестивалю-конкурсу для представників різних національностей. Львів'яни не оминули інтелектуальних забав: проект «Кубок толерантності з «Що? Де? Коли?» розроблено завзятим гравцем Олександром Рабиновичем.

Наступним був київський клуб з такими ідеями: піраміда дій для залучення нових учасників клубу (підготувала Олена Почаєвець), проект «Невідоме серед нас або етнічне коріння повсякденних речей» (презентував Мирослав Грінберґ), створення календаря зі стислим змістом і традицією відзначення національних свят (розповідала Олена Савчук). Але найцікавішим, з нашої точки зору, був проект «free 2 choose» – серія занять-дискусій після перегляду коротких відеокліпів із проблем сьогодення.
Дві Євгенії з Маріуполя поділились бажанням організувати полі-культурний концерт-свято «День дружби народів» з виставкою страв. Також пролунала пропозиція провести семінар «Міні-табір» для ознайомлення зі специфікою методик табору.
Кіра Крейдерман та Юля Кладько з Кишинева представили три проекти: «Школа лідера» (6 циклів занять у формі «університету»), розробка та розповсюдження на СD-дисках «толерантної» комп'ютерної гри та міжнаціональний «Quest» («Пошуки») до Дня народження клубу. До речі, кишинівський клуб має найбільший досвід проведення такої гри-пошуку.

Підбив підсумки презентації проектів виконавчий віце-президент КНГУ Йосиф Зісельс. Він наголосив, що у презентації проекту мета та суть мусять бути сформульовані чітко та лаконічно.
Другий день «клубного» семінару приємно завершився індійським вечором з Джатином Гуптою, новим учасником Кишинівського клубу. Джатин вітав присутніх за традиційним індійським ритуалом, а гості робили подарунок навзаєм – зображували те, що вони знають про Індію: шахи, факіра та змію, слона, індійське кіно. Неперевершеною виявилася Альфія Шевченко, яка заспівала пісню татарською мовою на індійський мотив та розповіла про популярність індійського кіно в її дитинстві. Потім відбулися медитація та релаксація за допомогою акупунктури та йоги. Втому начебто рукою зняло, з'явилися сили ще для двох днів спілкування, обговорення та навчання.
Заключним штрихом семінару клубів було виділення головних аспектів діяльності клубів та спроби відповісти на питання: «А що ж воно таке – клуб толерантності?»

Формулювання мети та пошук необхідних методів для досягнення поставлених цілей рівночасно започаткувало семінар вихователів. А продовжив його філософськими роздумами з приводу уявлень про толерантність викладач клубу Роман Ленчовський. Обговорення групувалося навколо таких питань, як визначення поняття толерантності, його складових і взаємодії з іншими характеристиками людини. Також у ході заняття було зроблено спробу розробити понятійну модель толерантності.
Наступним блоком семінару був тренінґ «Обговорення досвіду роботи таборів», який мав дві основні мети: локалізувати та сформулювати механізми ефективності сукупності методів «занурення» й запропонувати нові підходи й прийоми задля покращення результату та ефективнішої адаптації до особливостей підліткового віку. Обговорення відбувалось у малих групах, а потім керівники груп доповідали про напрацьоване й відповідали на запитання.

Приємною стала віртуальна подорож на годинку в один із клубів. Так, київські клубівці подорожували з Сергієм Хараху та Олександром Рабиновичем до Львова, а з Кірою та Германом Крейдерманами вирушили у справжній зимовий похід по віртуальному Кишиневу. Найкращою живою копією пам'ятника Штефану Чалмаре був індієць Джатин Гупта, який, окрім чудового акторського таланту, демонстрував ще й прекрасне знання румунської мови. Айше Ібрагімова та Сімферопольський клуб вчили танцювати етно-мікс танців різних народів, кишинівці та вірменка Алвард поринули у вирій наукової фантастики разом з Мирославом Грінберґом.
Наступного дня бесіда з Йосифом Зісельсом налаштувала на філософський настрій. Після короткої перерви об'єднані у дві групи учасники семінару вирушили до В'ячеслава Шинкаренка, Анни Ленчовської і Олександра Войтенка. Дискусія «Вільний вибирати» складалася з двох блоків. Перший – робота з анекдотами про представників різних національностей на виокремлення стереотипів (стереотипізованих рис) та упередженого ставлення. Другий – робота з відео-матеріалами (free 2 choose) та відкритий обмін думками. Специфікою цього тренінґу є «відкрита кінцівка», що не передбачає підведення підсум-ків. Обидва заняття представника «Нової доби» Олександра Войтенка можуть бути проведені у таборі та у клубах.

Разом з В'ячеславом Шинкаренком та Анною Ленчовською учасники проаналізували методи роботи у таборі відповідно до вікових особливостей дітей, провели «мозковий штурм» так званих тематичних днів у програмі табору. Такий день може бути присвячений одній темі, цікавій для підлітків (наприклад, стосунки між хлопцями і дівчатами), і тому, як ця проблема вирішується в традиційних межах різних культур.
Усі учасники семінарів щиро вдячні спонсорам й організаторам. Надзвичайно важливо, що за такий короткий термін вихователі табору набули нових знань і досвіду проведення тренінґів, отримали справжнє задоволення від спілкування та обміну корисними й цікавими ідеями.

 

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2007
Дизайн та підтримка- О. З.