ЛЕОНІД КРАВЧУК ПРО КРАЇНУ І ПРО НАТО

Пропонуємо читачам відповіді першого Президента України під час Інтернет-конференції на тему: «Незалежність України: 17 років досягнень і розчарувань», що відбулася 14 червня 2008 року на сайті ЛІГАnet.

— Леонид Макарович, какой выход из сложившейся политической анархии в Украине вы видите в данный момент?

— Я думаю, вихід полягає у тому, щоб люди зрозуміли свою відповідальність, щоб всі ми сказали владі, що так більше бути не може – або вона отямиться, об'єднається і буде жити для України, або має піти геть. Умовляти владу, переконувати владу – не личить нікому, така влада не має права управляти країною. Всі ми маємо сказати твердо, зрозуміло владі: ми вас обрали, працюйте для нас. Не вмієте, чи не хочете, чи не можете – це нас не цікавить. «Отямтеся, – казав Іван Франко, – пора для України жити». Пора вже давно. Але конкретно, якщо взяти ситуацію : якщо не отямляться, вихід – дочасні, дострокові вибори і парламенту, і Президента, тому що сподіватися, що виникне нова коаліція – це нездійсненно. Уряд має працювати. Якщо уряд відправляють у відставку або хочуть відправити у відставку за один день до канікул, то це просто безвідповідальні політики. Я дуже розчарувався в даному разі Партією реґіонів. Не може така серйозна політична сила так безвідповідально і несерйозно діяти, керуючись, вочевидь, лише нестримним бажанням повернути владу. Це небезпечно для України, такі політики небезпечні для України. Тут у мене є деякі влучні вислови. «Головний недолік демократії в тому, що лише партія, позбавлена влади, точно знає як управляти». Але ж у них була можливість управляти. «Створи «товариство чесних людей» – і в нього вступлять всі злодії». Але ж не можна створювати партії, в які вступають всі, хто хоче. І останнє: «Всі партії досить успішно критикують одна одну, бо судять одна про одну по собі».

— Считаете ли Вы, что Юлия Тимошенко сможет выдержать нынешний прессинг и в дальнейшем стать достойным президентом Украины?

— Ну, пока она держится хорошо. Я, честно говоря, ей завидую. Всегда ставлю себя на ее место и думаю: сколько ж надо иметь силы, чтобы держаться против всех и вся, даже против «лютих друзів». Думаю, що витримає, тому що варіанту іншого на сьогодні немає, окрім уряду Тимошенко. Якби такі варіанти були, то опозиція давно набрала б 226 голосів і оголосила про нову коаліцію. А вони набрали минулого тижня аж 174 голоси, оце вам яскрава відповідь на ваше запитання.

— Что бы сегодня Вы посоветовали ей делать в условиях такого грубого вмешательства и просто вредительства со стороны президента и всех его структур, которые он подмял под себя!? Уйти в отставку, рассказать обществу обо всех махинациях этих персон, бороться?

— Я думаю, самое главное для Тимошенко – терпеть. Недавно читал Евангелие, и там есть такая фраза: Самая высокая молитва для Бога – это терпение. Не слова, а терпение. Потому что Бог, Христос принял муки и терпение за нас. Поэтому не надо идти в отставку Юлии Владимировне, не надо делать каких-то поспешных шагов. Она ведет себя достойно сегодня, и должна и впредь именно так и действовать.

— Почему Украине не отдать Крым, добавив, что чужого нам не надо. И закрыть эту тему. Почему этот вопрос не обсуждался еще в 1991 году? Зачем нам головная боль, неужели у нас нет других проблем?

— Є така політична сентенція, російські політики її часто повторюють: «Россияне помнят царей, которые приращивали земли, и Россия их славит. Россия помнит и царей, которые раздавали земли, и этих царей не воспринимают». Ничто так не является ценным для государства, для политика, как территориальная целостность государства. Представьте себе: кто-то с пылу с жару, а точнее – сдуру, принял решение отдать Крым. Вопрос: на каком основании? Крым по закону и по Конституции входит в состав Украины. Что бы тогда сказала Румыния? Отдайте Буковину. Что бы сказала Венгрия? В Закарпатской области есть территория, где живут компактно венгры. Вы готовы, я так понимаю, раздать все земли и остаться в Киеве? Я прошу вас, никогда больше не пускайте себе в голову такие мысли. Есть очень хорошее выражение: «Защищайте свои мысли от дурных влияний – это и есть внутренняя бдительность».

— Леонид Макарович, какова Ваша позиция по вопросу Крыма и Севастополя, какой должна быть реакция Украины на заявления некоторых российских политиков относительно выхода из договора о дружбе и сотрудничестве с тем, что бы Крым стал территорией России?

И ещё один вопрос. Я считаю, что внеблоковый статус, это миф в современном мире. Украине следует, наконец, чётко позиционировать себя в международных отношениях. Прокомментируйте эту позицию.

— Позиция Украины должна быть такой, как любой цивилизованной страны, которой предъявляют фактически территориальные претензии. Здесь не может быть никаких обсуждений – правильно это или неправильно, обоснованно или необоснованно с точки зрения России. Позиция однозначна – Украина решительно выступает против вмешательства в ее внутренние дела. И второе. Украина обязана в таких случаях обращаться к международным организациям, в том числе к Организации Объединенных Наций, для того, чтобы защитить свои коренные интересы и свою территориальную целостность, которая является основополагающим началом любой политики, любого государства, любой партии.

Я поддерживаю вас, хотя в свое время тоже занимал позицию внеблокового статуса Украины. Сегодня убедился, что это иллюзия, и Украина должна иметь защиту своих коренных интересов, своей независимости и своей территориальной целостности. Такую защиту можно иметь только сегодня от Северо-Атлантического Альянса, НАТО. Других структур в Европе, которые могли бы защитить Украину, сегодня не существует. Надо отбросить иллюзии и жить в реальном мире. И второе. Надо перестать спекулировать на НАТО тем политикам, которые сегодня так и не знают статуса НАТО и его принципиальных политических позиций. Я выступаю за защиту интересов Украины.

— Леонід Макарович! Для чого Україні НАТО?

— Скажіть будь ласка, хто за всю історію НАТО вийшов із НАТО? Назвіть таку країну? Такої країни ви не знайдете, тому що країна, яка є членом НАТО, почуває себе захищено і комфортно. Так і Україна – вона може бути або позаблоковою, що нереально на сьогодні, або захищеною міжнародною структурою, такою структурою є НАТО. Хто ще нас може захистити? Кажуть – ми самі. Але в сучасному світі ми самі не зможемо себе захистити в разі конфлікту. А сидіти і міркувати – а чи нападе на нас хто, чи не нападе, потрібні ми комусь, чи не потрібні – це казка про білого бичка. Я кажу: світ небезпечний, світ непростий сьогодні, і кожна країна повинна мати захист, гарантією нашого захисту сьогодні є НАТО, іншого я не бачу.

— Только великий человек может заявить Украине о том, что изменил свое мнение о НАТО. Преклоняюсь. Как бы эти аргументы донести до студентов и школьников? Помогите. Может создать фильм наподобие АМЕРИКА ГЛАЗАМИ ФРАНЦУЗА? Неужели у нас нет таких талантливых режиссеров? Горд тем, что первый президент моей страны – достойный человек.

— Власне кажучи, уже зараз трошки починається активність в роз'ясненні сутності НАТО, принципів діяльності НАТО і місії НАТО – через телебачення, через газети, через різні політичні шоу. Принаймні, я бачу, що людей, які розуміють, що таке НАТО, стає все більше і більше, і вони розуміють позитивно. Всім треба так діяти і усно, і через телеекрани, і через спеціальні передачі – і ми переконаємо людей, що шлях України – це шлях до Європи, що захист України, її інтересів, її цілісності – це НАТО.

http://www.liga.net/conf/ic/?cid=115