ПОЛЬЩА ОПРИЛЮДНЮЄ ІМЕНА КАТІВ СВОГО НАРОДУ

Співробітникам цих груп доручили провести масові арешти та розстріли. Їхніми жертвами, за попередніми оцінками, могли стати близько семи тисяч поляків, яких спочатку заарештували, а потім вони пропали безвісти. Зараз наочно видно, що злочини мають персональних виконавців.

Співробітник «Ґазети виборчої» Марцін Войцєховський сказав Радіо «Свобода»: «Досі нам говорили про те, що відповідальність за масові злочини несе безіменне НКВД, Радянський Союз, сталінська система. Отож зараз наочно видно, що злочини мають персональних виконавців. І зараз можна встановити імена, прізвища та біографії цих людей. Тут, однак, не йдеться про реваншизм або покарання окремих людей, а про те, що нині нам варто знати і запам'ятати імена катів. Саме так вчинили з нацистами після Другої світової війни. Це мала б бути пересторога наступним поколінням».

«Ґазета Виборча» помістила фотографії співробітників сталінського апарату репресій. Серед них – офіцери Михайло Андреєв, який у Львові визначав, кого треба розстріляти, Анатолій Бартмінов та Іван Павлов, що були учасниками «беріївської команди смерті» в колишньому Станіславові (нині – Івано-Франківськ).

Співробітник люблінського відділення Інституту національної пам'яті доктор Рафал Внук зауважив: «Ми досі знали лише про головні місця розстрілу польських офіцерів у Катині, в селі Мєдноє біля Твері, в Харкові. Микита Петров знайшов нові архівні свідчення про спецзагони НКВД, що працювали в інших населених пунктах. Наприклад, у Биківні, Куропатах біля Мінська. Дуже цінна вістка про те, що в адміністративних центрах колишньої Польщі людей розстрілювали на місцях. Тому, здається, могили треба шукати, наприклад, у Львові, або в Бресті».

Можливо, що архівні документи, знайдені в Москві істориком Микитою Петровим, допоможуть встановити досі невідому долю тих семи тисяч польських жертв сталінської системи.

Якщо до числа цих жертв ще додати поляків, розстріляних НКВД у Катині та в Харкові, тоді загальне число польських офіцерів та урядовців, знищених сталінським режимом у 40-х рр., сягатиме понад 20 тисяч.
У польському Інституті національної пам'яті сподіваються, що оприлюднення нових даних про злочинні дії НКВД допоможе змінити позицію Кремля щодо засудження сталінського терору.

Упродовж багатьох років Польща без успіху домагається від Росії визнати злочином проти людяності розстріл енкаведистами близько 15 тисяч польських офіцерів у Катині.

Як повідомляє аґенція «Інтерфакс», ФСБ РФ передала Польщі всі наявні в її розпорядженні документи щодо «катинської справи». Однак, як зауважив начальник Управління реєстрації та архівних фондів ФСБ Росії генерал-лейтенант Василь Христофоров, більшу частину документів про події в Катині було знищено ще в 50-ті роки минулого сторіччя. Крім того, за його словами, як єдиного цілого архіву «катинської справи» не існує. Документи, прямо чи опосередковано дотичні до розстрілу польських офіцерів розкидано за різними архівами.

Нагадаємо, що справу про розстріл полонених польських офіцерів під Катинню було порушено згідно з законом 1991 р. про реабілітацію жертв політичних репресій, однак 2005 р. Головна військова прокуратура не знайшла підстав для визнання загиблих жертвами репресій та припинила справу про їхню реабілітацію.

22 травня 2008 року родичі катинських офіцерів звернулися до Хамовницького суду Москви з прохання відмінити рішення Головної військової прокуратури і реабілітувати розстріляних польських офіцерів. 27 травня Хамовницький суд відмовився прийняти прохання про реабілітацію офіцерів, а 5 липня – розглядати скаргу на рішення про припинення розслідування. 25 листопада Мосміськсуд визнав законною відмову реабілітувати польських офіцерів. Захисники родичів заявили про намір звернутися до Страсбурзького суду з прав людини.

За матеріалами radiosvoboda.org та lenta.ru