СТАРОЕ ЕВРЕЙСКОЕ КЛАДБИЩЕ

Сотни украинских студентов посещают еврейские кладбища и места массовых захоронений по всей стране в рамках широкого образовательного проекта по исследованию еврейских погребений в Украине.

Трехгодичный образовательный проект координируется фондом «Ло Тишках» и функционирует при поддержке благотворительной организации «Генезис» (Genesis Philanthropy Group). В первый год проекта молодежь Украины посетит сотни еврейских захоронений в пяти областях страны. В следующем году предполагается исследовать другие области, всего около 2000 еврейских мест захоронений.

Проект сотрудничает с Центром еврейского образования в Украине, Еврейским университетом Одессы, харьковским «Гилелем», Еврейским студенческим центром «Орах Хаим», а также Украинским еврейским студенческим союзом. Цель проекта – привлечь молодых украинцев к практическому изучению еврейской истории и культуры их страны, воспитывать уважение к общегражданским ценностям и развивать волонтерство и чувство ответственности.

На каждом кладбище в Киевской, Одесской, Харьковской, Хмельницкой и Закарпатской областях молодые люди из местных еврейской и нееврейских студенческих организаций проводят фотосъемку, заполняют анкету, содержащую множество вопросов по топографии, истории и современному состоянию объекта, проводят интервью с местным населением. Эта информация потом включается в базу данных он-лайн, которая размещена по адресу www.lo-tishkach.org.

«Ло Тишках» направляет усилия участников проекта на то, чтобы зафиксировать каждое еврейское кладбище и братскую могилу в Европе. На сайте организации уже размещена информация о почти 10 тысячах таких мест.

Данные, собранные в результате исследований, будут представлены в серии публикаций о состоянии мести еврейских захоронений в Украине, которые планируется выпустить в сентябре текущего года.

«Я считаю, что ценность этой работы огромна на многих уровнях, – сказал исполнительный директор «Ло Тишках» Филипп Кармель. – Мы сохраняем память и святость этих мест в рамках еврейской традиции, но также мобилизуем местные общины в деле сохранения собственного наследия.

Когда вы говорите молодым людям, что в одной только Винницкой области находятся 200 массовых захоронений, они начинают представлять ареал еврейской жизни Украины, уничтоженной Холокостом».

«В Украине более 2000 еврейских кладбищ и мест массовых захоронений, большинство из которых находятся в собственности государства, – отмечает Иосиф Зисельс, председатель поддержавшей проект Ассоциации еврейских организаций и общин (Ваада) Украины, – в 1990-х проводились подобные исследования, но полученная информация уже устарела.

Мы рады участвовать в сборе актуальной информации в этих местах и развивать понимание молодежью еврейской культуры и истории Украины».

***

Розповідає Анатолій Шафаренко, голова Обухівської районної ради, колишній сільський голова 900-річного села Германівки.

«Германівка – село козацьке, давнє, а розквітом своїм завдячує єврейській громаді. Тут було 47 торговельних закладів, власниками яких були євреї. Взаємини з місцевим населенням були приязними і довірливими: за житейської скрути продавці відпускали товари без грошей – «будуть віддаси». До революції кількість єврейського населення досягала 3 тисяч – 484 сім’ї. У післяреволюційні роки банда Дьякова вчинила погром. Громада пішла у сусіднє село Семенівку на храмове свято День Успіня Божої матері, а бандити порубали більш як 250 людей, не жаліючи ні малих, ні старих. Тож не дивно, що дорога, яка йшла від центру села до цвинтаря була червоною. Її так і назвали червоною майже до 30-х років.

Жителі Германівки возили загиблих у величезний котлован, а потім довгий час докидали землю, бо могила провалювалась. Батько розповідав, що коли був погром, то спіймали одного жителя – єврея, його не били, не катували, а змусили нарвати мішок кропиви і з’їсти. Він випив піввідра води і помер прямо на подвір’ї. Усі ці жахи врізалися мені в душу.

Я все життя шукавдокументи про те, як склалися єврейські долі Підняв багато архівів і зміг зібрати дані про 850 чоловік євреїв, – прізвище, ім’я по батькові, ім’я дітей, яку освіту отрималимали, яку власність мали, чим займались. Після погрому євреї почали роз’їжджатися хто куди, деякі виїхали у Васильків, деякі поїхали на Жидівські стави (це у Кагарлицькому районі), деякі аж до Канади. У нашому музеї є експозиція «Єврейська міщанська управа», де зберігається багато документів про євреїв Германівки.

Нині в селі євреїв лише двоє. Одна з них – директор германівської гімназії Діна Миколаївна Британь. Її батько був у нас ветеринарним лікарем, а до того командиром ветеринарної частини кінної дивізії Будьонного. Кандидат ветеринарних наук, дуже розумна освічена людина Мав великі заслуги, і його не зачіпали. До речі моя баба Євдокія теж була із польських євреїв, на ній дід одружився в Одесі.

Територія єврейського кладовища при розпаюванні земель опинилася на моєму городі. Воно було окопане ровом глибиною вісім метрів, залишки якого зберіглися до цього часу. Кладовище було гарно облаштоване, розбито на чіткі квартали і дуже красиве, згадують односельці. У 30-ті рр. колгосп познімав всі пам’ятники і побудував там, у центрі села, складські приміщення, що стоять й досі. А два надгробки залишились у мене у дворі. Їх перевернули і використали як вхід до льоху. А згодом я побачив їх там і встановив належним чином. Коли наші революціонери все зруйнували, то чотири пам’ятники не могли зрушити з місця шістьма парами биків – такими вони були великими. Отже, землю роздали, і садять там картоплю.

Єдине чого я хочу, щоб пам’ять про людей, які так постраждали в ті трагічні для всієї країни роки, була вшанована, щоб провести відповідну службу за релігійною традицією. Необхідно увічнити місце поховання жертв погрому і поставити пам’ятний знак на місці, де було кладовище.

Мене інколи питають, навіщо тратити кошти і сили на всі ці пам’ятники, школи, музеї, книги. Людина може, мовляв, спокійно прожити і без цього. Може. Але то вже буде не людина, а істота без роду племені, і за душею якої немає нічого. Та чи й буде у неї тоді душа.

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2009
Дизайн та підтримка- О. З.