23 СЕРПНЯ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ
СТАЛІНІЗМУ І НАЦИЗМУ

3 липня 2009 р. Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію «Возз'єднання поділеної Європи», в якій підтвердила спільну позицію щодо заперечення тоталітарного правління у будь-якій формі незалежно від її ідеологічних засад. 23 серпня – день 70-річчя підписання пакту Молотова-Ріббентропа – запропоновано зробити днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму в ім’я пам’яті про жертви масових депортацій і страт.

Серед наших читачів безперечно є ті, хто вітає цей документ і ті, хто заперечує. Важко лікувати історичну пам’ять, спотворену багаторічними зусиллями радянської пропаганди. Розуміння не героїчності, а трагічності епохи, що відійшла, залишивши по собі драми особисті, народні, державні, приходить не одразу і, на жаль, не до всіх. Отже, у цей день нам є про що згадати, замислитися, кого пом’янути.

Можливо цьому допоможуть слова викривача злочинів більшовизму-сталінізму українського письменника і громадсько-політичного діяча Івана Багряного. Перебуваючи в американській окупаційній зоні Німеччини, Багряний 1946 року написав і опублікував кількома західними мовами свій полум’яний памфлет під промовистою назвою «Чому я не хочу вертатись до СРСР?»

Це був час, коли радянські органи НКВС всіляко домагалися (не раз і домоглися) від західних союзників видати їм втікачів – громадян СРСР. Роблячи це, західні аліянти не усвідомлювали, що вони стали співучасниками сталінських злочинів. Зрештою, тоді ще не було чіткого усвідомлення навіть щодо масового винищення нацистами євреїв, ще не існувало поняття «Голокост». Розкривши у своєму памфлеті криваву суть та історію більшовизму-сталінізму в Україні, Іван Багряний помітив, що «для європейців і для громадян всіх частин світу (крім СРСР) дивно і незрозуміло, як то може людина утікати від своєї Вітчизни і не хотіти вертатись до неї».

Завершуючи свій памфлет, автор написав: «Я не хочу вертатись на свою Вітчизну, доки там панує більшовизм, тому що Сталін нищив Україну в парі з Гітлером. Сталін є союзником Гітлера з 1939 року. Гітлер мав за мету винищити нас в ім’я панування фашистської Німеччини на нашій землі. Сталін нищив нас в ім’я панування своєї партії і її т.зв. «марксо-ленінської доктрини», а фактично в ім’я панування російського червоного фашизму на нашій землі і в цілому світі.

Я вернусь до своєї Вітчизни з мільйонами своїх братів і сестер, що перебувають тут, у Європі, і там, по сибірських концтаборах, тоді, коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська. Коли НКВС піде вслід за гестапо, коли червоний російський фашизм щезне так, як щез фашизм німецький».

Європарламент ухвалив знаковий документ, який започатковує якісно новий і системний підхід в оцінках злочинів проти людства двох найстрашніших режимів ХХ століття. Це має зрозуміти кожен громадян не лише об’єднаної Європи, а й нашої багатостраждальної Батьківщини.