ЯКІВ З ГЕБРЕЙСЬКОГО НАРОДНОГО ЕПОСУ

Євген СВЕРСТЮК

Є люди, які творять добру погоду і вносять лад у життя. Про них приємно говорити, приємно згадувати їх. Невгамонний Яків Сусленський належить до тих національних типів, що породжують народний епос.
Надміру допитливий, вічний борець проти кривди, невгомонний трудівник і жартівник, який побував на коні і під конем, завзятий поборник камінних ідолів, завжди битий прихильниками тих ідолів. Але його всюди рятує іронія і самоіронія...

На 36-й зоні, де ми зустрілися «в холоді і сирості бараків», Яків запам’ятовувався доброю усмішкою. Виявилося, він і з Молдови, він і з України, він і з Росії, він природжений інтернаціоналіст в чесному значенні цього слова. Товариський і комунікабельний, він міг би стати душею педагогічного колективу. Замість того, щоб дати йому значок «Відмінник народної освіти» і трохи свободи для ініціативи, злі пси совєтського режиму дали йому концлагер суворого режиму.

Герой народного епосу не дуже печалився, бо досить добре знав історію і пам’ять гіркої землі, «где так вольно дышит человек».

Із подальшого знайомства стало ясно, що значок «Відмінник народної освіти» йому якщо й дати, то разом з інструкцією: «с условием неусыпного наблюдения: над ним глаз да глаз нужен». Зокрема, потрібне пильне око, щоб він не опублікував своїх дотепних сибірських новел.

В антисовєтській натурі Якова Сусленського було закладено схильність задавати питання, вступати в суперечку, дошукуватися правди. Совєтський же режим – монологічний: вождь говорить – усі слухають і одностайно схвалюють. Лагерний режим більше підходив Якову: тут можна було і посперечатися, і «качати права». Правда, відповідь могла бути одна: «Кружку, ложку, полотенце – и в карцер».

Однак може саме так і «гартувалася сталь» – при другому народженні «відмінника народної освіти». За натурою він совісливий і добрий, тому іржа не вкинулася в його душу, а майору Федорову не вдалося заразити його своєю зловредністю.

Українці, усі без винятку, згадують Якова з великою приязню. Чи то в Єрусалимі, чи то в Києві він завжди є ініціатором якихось добрих починань. Історія оцінить наполегливу працю Якова Сусленського на ниві українсько-єврейських взаємин. Він багато років піднімав камінь байдужості, знаючи, що під лежачий камінь вода не тече. В час, коли ми розбредемось in wild loneliness, приїжджає Яків Сусленський, збирає усіх за дружнім столом, повертає до тих часів, коли ми були молодшими і веселішими – попри все.

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2009
Дизайн та підтримка- О. З.