ЄВРОІНТЕҐРАЦІЯ ЧЕРЕЗ КУЛЬТУРУ

Тетяна ХОРУНЖА

23 грудня на сцені Черкаського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка відбулася міжнародна прем’єра комічної опери Йоганна Штрауса «Циганський барон».
Керівником проекту став знаний в Україні режисер і продюсер Сергій Проскурня.

Усі, хто знає Сергія Проскурню, можуть згадати поставлені ним спектаклі, перфоманси і фестивалі, найзнаменитішим з яких стала перша «Червона рута», що відкрила країні нових молодих виконавців, які згодом склали її гордість. Серед унікальних проектів, батьком-організатором яких він був, – «Мистецьке березілля», без якого колись не можна було уявити київської театральної весни, і безпрецедентні для України, але так і не реалізовані до кінця «Гранди мистецтв». На жаль, не знайшлося тоді меценатів, які б зрозуміли, що Проскурневі ідеї виводять Україну на новий європейський і світовий рівень, виховують нового глядача і нове ставлення до театрального мистецтва. І як тут не згадати безпринципної позиції Міністерства культури і мистецтв, що дозволило позбавити Сергія директорської посади в Одеській опері і залишити її в обіймах клишоногих череванів, що довіку співатимуть у пліснявих декораціях поставлену сто років тому «класику», що сьогодні не відповідає ані духу, ані ноті сучасного оперного мистецтва.

«У нас опера сприймається як складне академічне мистецтво, в Європі все по-іншому, – зауважує Сергій Проскурня. У місті з населенням у чотирнадцять тисяч може бути театр на півтори тисячі місць, куди люди приходять не лише подивитися спектакль, а й повечеряти, послухати лекцію про музику, передивитися відеозаписи сучасних оперних постановок. Там опера не боїться бути демократичною, тому й популярна». Ось так. Ми ж часто маємо справу з архаїчністю і самовпевненістю не завжди адекватними виконавській майстерності, що насправді є наслідком культурної ізоляції. В такій ситуації та за умови матеріальних злиднів подібні спільні проекти – єдиний шлях до розгерметизації української театральної ситуації.

На запитання, чому він вважає проект «Циганський барон» сенсаційною подією, Сергій Проскурня відповів: «Відбувається безпрецедентний для Черкас і для всієї України момент поєднання в одному театральному міжнародному проекті дуже великих мистецьких сил. Ми зібрали колосальний творчий потенціал. Тут режисери, музиканти, танцюристи, співаки, актори з Нідерландів, Австрії, Німеччини, Польщі. У Черкасах ми не просто ставимо виставу, ми втілюємо на сучасній театральній мові, з високими засобами театрального мистецтва задум великого Йоганна Штрауса. Вперше в пострадянському просторі (в радянському цього теж не було) ви побачите і почуєте не оперету «Циганський барон» з обрізаними музичними номерами, великою кількістю діалогів, яких у Штрауса не було, бо їх написали замість нього радянські ідеологи. Ви почуєте в максимально ідеальному звучанні твір, яким його задумав Штраус».

Неймовірно, але до України приїхала Марріт ван дер Бюргт (Нідерланди), відома в світі своїми костюмами для фільмів Пітера Грінуея («Рембрандт», «Нічний дозор»), улюблений Кшиштофом Зануссі (зараз вони створюють спектакль «Rabbit Hole» («Кролячя нора» за знаковою п’єсою Ліндси-Ебейра), сценограф Карел Шпанхак (Німеччина), балетмейстер Тао Нгуен ((Бельгія-В’єтнам). Режисер Макс Крон і диригент Пітер Кокс провели кастинг в Амстердамі і привезли в обласний театр кращі «штраусівські» голоси Австрії і Німеччини; більше того, у спектаклі захотів взяти участь артист, комічному даруванню якого ось вже 30 років аплодує Європа – Берт Сімхоффер (Нідерланди). Черкаські артисти вивчали хорові партії мовою оригіналу, щоб на зміну соціалістично-реалістичній опереті прийшла в справжньому блиску комічна опера.

Головні ролі у німецькомовній версії постановки виконують: Андреас Шагерл (Австрія), Крістіна Хосрові (Німеччина), Маарті Раммерлоо (Нідерланди), Дітер Гоффінг (Німеччина), Свеа Йонсен, Ріта Люція Шнайдер (Австрія), Станіслаус (Стан) Ламбрегтс, Даніелла Бюйк, Рік ван де Рійдт (Нідерланди). Виконавцями ролей другого плану виступили актори Черкаського театру. Вони ж співають у хорі і виконують хореографічну партитуру.

Режисер-постановник «Циганського барону» Марк Крон, розповідаючи про роботу над спектаклем, підкреслив найсуттєвіші моменти постановки Штраусевого шедевру: «Продюсери попросили мене зробити цю оперу такою, щоб вона була цікавою і для тих людей, які традиційно ходять до опери, і водночас для молоді, якій зазвичай опера не цікава. Що, звичайно, зовсім неможливо! Я почав думати – а мені подобаються важкі завдання – і придумав шлях, який має об’єднати традиційне бачення опери і сучасних людей. Я подумав, що лише ті речі можуть бути новими, які мають якесь відношення до історії. Отже, я хочу на сцені об’єднати дуже молодих акторів, які б могли зіграти виставу, що має глибоке історичне значення.

Тобто, люди сьогодні розповідають історію з минулого. Спочатку ви бачите молодих людей на сцені. Але потім, коли вони розказують історію, вони перевтілюються в історичних персонажів».

Проте головне у виставі все ж таки невмируща музика Йоганна Штрауса, підкреслює музичний керівник, головний диригент проекту Пітер Кокс: «Музика «Циганського барону» абсолютно фантастична. І вона була фантастичною сто років тому, десять років тому і буде такою ж у майбутньому. Це музика, що ллється із серця. В ній є тепло…».

До співпраці Сергій Проскурня залучив Міжнародний фонд оперних постановок (країни Бенілюксу) і імпресаріат «Супеж Мюзік Менеджмент». Фонд бере на себе оплату всіх гонорарів, транспортних витрат і номерів у готелях. Більше того, він передає театрам авторські права на показ спектаклів, чим, власне, інвестує в розвиток театрів-партнерів, національних культур і допомагає розвивати творчий потенціал. Імпресаріат «Супеж Мюзік Менеджмент», як виконавча дирекція фонду, організовує масштабні гастролі кожної нової постановки в Нідерландах, Бельгії, а деколи і в Німеччині, Іспанії, Польщі, де щедро винагороджує солістів високими гонорарами, а всіх учасників – добовими. Гастролі відбуваються в кращих театрах, артисти знайомляться з містами і країнами, а у вихідні дні (обов’язкові за контрактами) отримують від приймаючої сторони щедрі екскурсійні програми – чи це не внесок у розвиток культури? Чи це не знак руйнування ментальних кордонів? Справжня євроінтеґрація!

Як зауважив мер Черкас Сергій Одарич, який доклав багато зусиль до того, аби проект було реалізовано: «Міжнародний театральний проект «Циганський барон» – це воістину грандіозна подія для театрального світу. Подібних проектів за всю історію незалежної України було лише два. На мою думку, Черкаси отримали унікальний шанс. По-перше, ми отримали можливість представити наш театр і наше місто широкому колу людей. По-друге, після прем’єри в Черкасах, з 19 січня по 8 лютого 2010 року відбудуться гастролі «Циганського барона» у Нідерландах і Бельгії. Разом із декораціями в тур містами Європи поїдуть і спеціальні стенди, на яких буде розміщено інформацію про наше місто та фотографії з краєвидами Черкас. Загалом цей проект – це великий досвід, як для театру, так і для міста».

І на останок про щастя глядача. Повірте, це було свято. Геніальна музика у талановитому виконанні солістів і хору, сучасна режисура, сценографія і хореографія. Шкода, що це лише один спектакль. Але як приємно отримати такий подарунок на Новий рік. І прекрасно, що, як казав колись маленький паж у «Попелюшці», «дружба допомагає робити дива».