5 липня 2010 року на 84-му році пішов з життя Петро Січко – учасник національно-визвольного руху, член Української Гельсінкської групи, колишній політв'язень.

Упродовж двох поколінь – з початку 40-х років XX століття – родина Січків вела цілеспрямовану героїчну боротьбу за незалежність України та за права людини, за що неодноразово каралися в радянських таборах.

Указом Президента України Віктора Ющенка 2006 року Петра і його сина Василя як членів УГГ, а Стефанію Петраш (дружину Петра Січка) як неоголошеного члена УГГ було нагороджено орденами «За мужність» I ступеня.

Помер великий сподвижник національної боротьби, людина високих моральних принципів, патріот рідної землі.

Співчуваємо родині, близьким і товарищам Петра Січка, усім членам Української Гельсінкської групи, разом із ними переживаємо тяжку втрату для українського правозахисного руху.
Вічна пам'ять.

Конґрес національних громад України