15 липня у Дніпропетровському педагогічному коледжі «Бет Хана» відбулося перше вручення дипломів бакалаврів 24 випускницям педагогічних спеціальностей. Факт знаковий, адже колєжанки стають педагогами для національних шкіл і дитячих садків, а отже, в Дніпропетровську за 15 років підготовлено спеціалістів для системи національного виховання. Тут не лише отримують загальну освіту, а й вивчають мову, традицію, історію та релігію свого народу. Тут готують педагогів для єврейських навчальних закладів України, далекого і близького зарубіжжя. Директор коледжу пані Тамара Ольшаницька зауважила, що 470 випускниць «Бет-Хани» працюють у 127 єврейських школах і садках 67 міст країн СНД, а також в Америці, Ізраїлі, Німеччині, навіть в Австралії. Власне успішність цього проекту унаочнює можливості і перспективи національної освіти, а також роль общини у вирішенні цього питання.

Виховання єврейської дитини у Дніпропетровську починається у дитячому освітньому центрі «Бейт Циндліхт», заснованому Віктором Пінчуком на пошану своїх бабусі і дідуся. Сьогодні у шести групах навчаються 145 дітей із різних соціальних верств, країн, сімей, що різною мірою підтримують релігійні традиції. Мені дуже хотілося б, аби цей садок побачили і батьки, і діти, що й досі зберігають травматичний синдром, набутий у дитячих закладах країни «розвинутого соціалізму», а також ті, хто виховує дітей вже нового покоління. Найпершою і найголовнішою метою цього садка є не підготовка розумників і розумниць, а виховання поваги до дитини, плекання її гідності.

Завідувачка центру пані Наталя Козаринська звертає увагу на оформлення дитячих кімнат, де кожна деталь свідчить про увагу до малят. Наочний матеріал тут розташовано на рівні дитячих очей, його легко зняти, а потім повернути назад, багато іграшок, що розвивають мілку моторику, а саме від неї залежить розвиток мовлення і письма, вміння адаптуватися і опановувати навички, а одночасно дитина дізнається про український і єврейський світ: вишитий рушник, іграшки, що мають форму сувоя Тори, кошерної тваринки тощо. Втомлене спілкуванням або збуджене маля може усамітнитися у спеціально відведеному куточку, де можна заспокоїтися, подумати, просто побути насамоті, звикаючи до недоторканності особистого простору, який поважають оточуючі.

Засвоюючи релігійну традицію, дітки щодня здають цдаку (пожертву), щосуботи зустрічають шабат, читаючи молитву і запалюючи свічки. Повага до родини і родинних традицій – один з найважливіших аспектів виховання. Але й родина активно залучається до спільного процесу виховання – батьки пишуть записочки про добрі справи своїх дітей, а вихователі читають їх у групах, привчаючи дітей до взаєморозуміння, любові і сімейної злагоди. Важливим є також засвоєння етичних норм на прикладі заповідей про добро, допомогу нужденним, повагу до старших людей, батьків і товаришів тощо.

У «Бейт Циндліхт» вчать, розвивають і шанують дітей, не нав’язуючи стереотипів поведінки, а заохочуючи до позитивного вибору.

Власне тут ми побачили великий труд вихователів, спрямований на формування гідної людини і громадянина, тут видно, як працює душа дитини, засвоюючи вічні цінності свого народу і суспільства.
Свято «Бет Хани» – подія для всієї єврейської громади Дніпропетровська. Серед присутніх на урочистостях керівники громади, педагоги, ректор Кримського гуманітарного університету Олександр Ґлузман, адже раніше ступінь бакалавра випускниці могли отримати, лише продовживши навчання у цьому вузі в Ялті. Тепер там вчаться на маґістерській програмі, але пан Ґлузман переконаний, що незабаром в Дніпропетровську буде і педагогічний університет, і педагогічна академія, а вже найближчим часом у «Бет Хані» готуватимуть практичних психологів і соціальних педагогів.

Нинішній успіх коледжу – досягнення процесу національного відродження в Україні, а відтак ця подія має і загальноукраїнське значення. 700 годин івриту та єврейської традиції дають можливість випускницям працювати в системі освіти у будь-якій країні, що її вони оберуть для проживання, тим більше, що в коледжі запроваджено особливі мовні програми і курс країнознавства. Педагоги коледжу у співробітництві з Кримським гуманітарним університетом використовують найсучасніші педагогічні методики. Робота в рамках Освітнього ресурсного центру дозволяє набути навичок спілкування з дітьми з особливими потребами. Поруч із ними колєжанки починають розуміти рівень своєї толерантності і людяності, а це виховує доброту і повагу до кожної людини, вміння розуміти її потреби.

15 років тому «Бет Хана» починала свою історію як училище, а 20 років тому у Дніпропетровськ приїхав рав Шмуель Камінецький і відтоді, власне, почалася сучасна історія єврейської громади міста. Вітаючи випускниць, рав Шмуель нагадав про те, що в Україні зародилися хасидизм і сіонізм,а сьогодні саме тут найкращу освіту отримують єврейські вчителі. Але освіта, наголосив рав Камінецький, це не лише знання, а насамперед здоров’я душі. З цим важко не погодитися. Ба більше, цю тезу варто покласти в основу навчання. І ось чому.

Процесс національного відродження переживає нині кризовий стан. Ідеї, що надихали засновників цього руху, на суспільному рівні знецінилися і звелися здебільшого до ритуальних дій, які імітують громадську активність членів общин. Молодь не надто переймається національними проблемами і перспективами. Держава не розуміє своєї ролі в реалізації етнополітики. Наведу простий приклад.

Навчально-виховні заклади, про які йшлося, утримує Дніпропетровська релігійна громада на пожертви її членів, хоча, наприклад, у полікультурній Канаді принциповою є позиція держави щодо державного фінансування освіти національних меншин, видання підручників для навчальних закладів, написаних канадськими ж вченими і виданими державним коштом. З одного боку, прекрасно, що є меценати, чиїми зусиллями створено багато корисного, зокрема і дитячий центр «Бейт Циндліхт», і коледж «Бет Хана», де студентки перебувають на повному забезпеченні. З іншого, безкоштовність багатьох послуг на рівні общинного життя, беззусильність їх отримання може обернутися і вже обертається споживацькими настроями, що їх можна відстежити і тут, і в нових країнах проживання.

Душа має бути здоровою, вона, як писав поет, «обязана трудиться». Тож надзвичайно важливо, аби отримані знання формували громадянський обов’язок, спонукали до відповідальності, а якщо потрібно, то й до мужності. Розуміння цього бажаю всім у єврейській громаді – тим, хто допомагає, хто вчить і вчиться.