ВІДКРИВ БАГАТО ЗАБУТИХ ІМЕН

Марія ІСАЧЕНКО

Відомий на Чернігівщині краєзнавець-дослідник, кандидат історичних наук Григорій Курас до самої еміґрації в США (1998-го, тоді йому було 40 років) працював учителем історії Щорської середньої школи №3 (нині гімназія). Був дуже скромною людиною, хоч мав значні наукові здобутки.

Серед них – дослідження біографій та наукового спадку майже забутих діячів кінця XIX – першої половини XX ст., пов’язаних із Сіверським краєм. Він відкрив для своїх співвітчизників багато нових імен і подій з часів діяльності архівної комісії на Чернігівщині, а також – часів сталінського терору. Зокрема, імена Іллі та Миколи Шрагів, Василя Дубровського, Михайла та Лади Могилянських, Валентина Шугаєвського, Петра Дорошенка, Євгена Архипенка, Петра Добровольського та ін.

Інша важлива тема, яку досліджував Г. Курас, – українсько-єврейські взаємини. Зокрема, йому належить публікація списку євреїв, врятованих митрополитом Української греко-католицької церкви Андрієм Шептицьким («Русский базар», 2000).

Саме Григорій Курас вперше звернувся до постаті командира Української Галицької Армії Володимира Клодницького. По крихтах із архівних документів відтворив життєпис цього українського патріота й гуманіста, який також врятував життя сотням євреїв.

… У серпні 1919 р. майора артилерії Клодницького було призначено командиром у містечко Хмільник. Напередодні його прибуття сталася подія, яка спровокувала погром єврейського населення: батько Рози Соколянської, котра вийшла заміж за українця і охрестилася, відмовився від дочки і підпалив хату молодят у селі Кирилівка. Вітер швидко розніс вогонь, вигоріло все. Селяни готувалися до погрому містечка.
Довідавшись про це, майор Клодницький звернувся до збуджених людей з промовою, обіцяв розібратися і покарати винних. Внаслідок цього майже неминучий погром євреїв було відвернуто.

Про цей героїчний вчинок пастора (В. Клодницький був висвячений у духовний сан 1930 р.) громадськості стало відомо лише 1960 р. Він був нагороджений за мужність, любов до справедливості і до єврейського народу дипломом «Смолоскип Свободи».

Мешкаючи в Нью-Йорку, Г. Курас досліджував архіви Української вільної академії наук, Наукового товариства ім. Шевченка, україніку в Бахметєвському архіві Колумбійського університету, матеріали Слов’янського відділу нью-йоркської публічної бібліотеки тощо. Практично до свого останнього часу (помер 2008 р.) дослідник друкувався в «Свободі», «Українському історику», «Нашому житті» – загалом його бібліографія нараховує більше 120 позицій.

Водночас Григорій Курас не поривав зв’язків із Чернігівщиною: публікував свої дослідження в часописах «Сіверянський літопис», «Літературний Чернігів», очолював нью-йоркське відділення редакції журналу «Сіверянський літопис».

Праці Григорія Кураса, а також спогади про нього увійшли до видання «Я думав, які теми були б цікаві…», яке нещодавно було видане Чернігівським центром підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій. Презентація книги відбулася в Чернігівській обласній та Щорській районній бібліотеках.

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2010
Дизайн та підтримка- О. З.