РАДА ЄВРОПИ РОЗПОЧИНАЄ В УКРАЇНІ ІНФОРМАЦІЙНУ КАМПАНІЮ ПРОТИ ДИСКРИМІНАЦІЇ

Богдана КОСТЮК,
Радіо «Свобода»

Рада Європи розпочала в Україні інформаційну кампанію проти міжетнічної дискримінації. Серед ініціаторів кампанії – провідні журналісти британських, німецьких, французьких, польських мас медіа. Гасло кампанії – «Виступимо проти дискримінації!». Аудіо-матеріали та відеоролики для кампанії розробили фахівці «ВВС», з їхньої подачі західноєвропейські медіа надали цим роликам статусу соціальної реклами.

В Україні кампанію розпочато з семінару для журналістів провідних українських ЗМІ та журналістів, які пишуть у видання національних громад. Насправді, це доволі складно: правдиво, неупереджено писати на такі складні теми, як співжиття на одній землі, на території однієї держави кількох народів, часто – з різними культурними традиціями і світоглядними орієнтирами. Так вважає «граючий тренер» семінару, менеджер кампанії «Виступимо проти дискримінації!» Рейнолд Білон, який в інтерв’ю Радіо «Свобода» розповів: Кампанія розпочалась з проекту «Міжкультурний діалог» Ради Європи та Європарламенту. Ми ставили за мету навчити представників різних народів чути одне одного, спілкуватися мовою взаємної поваги і розуміння. Звичайно, завдяки нашій кампанії не зникнуть непорозуміння між словаками та угорцями у Словаччині, між фламандцями та франкомовним населенням у моїй рідній Бельгії. Але представники різних народів – мешканці однієї держави – принаймні почують одне одного. Це я кажу з досвіду реалізації кампанії у ФРН та Великобританії: ми «достукались» до людей, які інакше стали дивитися на своїх сусідів з іншим кольором шкіри або іншою мовою спілкування. Це і є перший крок до подолання дискримінації.

— Яку мету ви ставите перед кампанією в Україні, де в останні десятиліття не спостерігаються конфлікти на міжетнічному ґрунті?

— Є два завдання, перше – це дослідити, як поруч живуть різні народи. Як представник Ради Європи я володію інформацією про проблеми депортованих народів Криму: місцева влада ставиться до них аж ніяк не толерантно, є приклади нацькування слов’янського населення окремих міст і сіл на кримських татар. На Закарпатті, на Одещині у місцях проживання ромів немає належного медичного догляду, люди помирають від туберкульозу. Наше друге завдання у цьому контексті – привернути увагу суспільства і влади до цих проблем, адже і кримські татари, і роми – такі ж громадяни України, як і їхні сусіди і місцеві чиновники. Тож вони мають віднайти «спільний знаменник» для життя.

— Пане Бліон, Ви – один з розробників Європейської хартії мов, яку Україна ратифікувала. Що Вам відомо про дискусії навколо новітнього «удосконалення» механізмів застосування положень Хартії, і у чому взагалі полягає її суть?

— Хартія спрямована не стільки на захист мов малих народів, скільки на пошук можливостей їхнього розвитку. Адже мова – це основа існування народу, це його код. У реаліях України, наприклад, українську чи російську мову зберегти значно легше, аніж мову кримчаків чи азовських греків. Для російської та української мови існує потужна інформаційна і культурна індустрія, вони мають підтримку на політичному, державному рівні – а мови кримчаків, ромів, караїмів перед загрозою зникнення. Мета Хартії – щоб місцева влада надала правове, політичне, культурне поле для розвитку цих мов.

Рейнолд Бліон нагадав: кожні два тижні з мовної мапи світу зникає одна мова. І висловив переконання, що інформаційна кампанія, спрямована проти міжетнічної дискримінації, серед іншого дасть змогу народам України порозумітись. А це, у свою чергу, поповнить карту України та Європи новими культурними реґіонами.

radiosvoboda.org