КРИМ – СКАРБНИЦЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

Богдана КОСТЮК, Радіо «Свобода»

Над Кримом вітри розносять відгомін давніх подій, коли зі сходу на захід летіла кіннота кіммерійців і скіфів, а з півдня на північ рухалися торговельні каравани та військові валки. На території півострова утворювались і гинули державні формування, такі як Боспорське або Понтійське царства. Боспорська кераміка, скіфське золото, кіммерійська кінська збруя, руїни еллінських храмів – чого лише не знаходили науковці у кримській землі упродовж останніх двох століть! А цього року, згідно з міжнародним проектом, європейські археологи проводитимуть розкопки на території давнього Боспорського царства – у Керчі і довкола міста.

Гасло українських вчених – «Відкриймо Крим Європі!» – підхопили їхні колеґи з країн Євросоюзу. Цього року пам’ятки історії та культури народів, які колись населяли Крим, вивчатимуть міжнародні археологічні експедиції, підтримані міжнародними науковими фондами та спонсорами. Нині у рамках дослідницької програми «Боспорське місто Тирітака» проводяться розкопки на території античного грецького міста Тирітака (Керч), якими керує професор Віктор Зінько, а з ним працюють не лише вітчизняні, а й польські археологи (Польська археологічна місія Національного музею у Варшаві). «Наша мета – створити у Тирітаці перший в Україні археологічний парк: ми вже відкопали понад 500 квадратних метрів античного міста, знайшли понад 200 коштовних пам’яток, які стали надбанням Керченського музею, а також відреставрували фраґмент античної фортеці VІ ст. до н.е.», – каже професор Зінько.

Науковець також наголосив, що для розвитку археологічної науки у двох сусідніх державах вельми важливу роль відіграє обмін досвідом між реставраційними майстернями: керченські реставратори пройшли майстер-класи у Національному музеї у Варшаві, а їхні польські колеги стажувались у Керчі.

Цього року виповнюється 185 років Керченському краєзнавчому музею, який історики називають першим археологічним музеєм Європи. «Уявіть: 1826 рік, ще не розкопана Троя, ще піраміди у Долині царів в Єгипті зберігають свої таємниці – а у Криму працюють російські, британські, австрійські історики, розкопують храм Деметри, знаходять вулицю боспорських майстрів-золотарів, і таким чином з’являється експозиція новостворюваного музею», – розповідає професор Віктор Зінько.

Після того, як понад десять років тому українські вчені познайомилися з польськими колегами – стали доcліджувати Крим разом. За результатами досліджень видали каталог «Мегарські чаші» (боспорська кераміка), англійською та російською мовами. За словами історика Альфреда Твардецького (Варшава), «хочемо, щоб про старожитності Криму дізнався науковий світ, а цей світ спілкується переважно англійською. У рамках нашого українсько-польського проекту – це розкопки у Криму, які за підтримки європейських фондів здійснюватимуть науковці з країн ЄС, Росії та України».

А нещодавно з’ясувалося, що міжнародна наукова спільнота цікавиться не лише минулим Криму, а і його сьогоденням: етнографи з Росії, Польщі, Естонії, Туреччини та Греції пропонують українським колегам допомогу у справі збирання фольклорного матеріалу народів, які мешкають в автономії. Ідея зацікавила і департамент у справах збереження історично-культурної спадщини Ради Європи: за словами експерта Террі Санделла, «у рамках підтримки розвитку АРК, європейські інституції готові підтримати незалежні наукові або ж аналітичні центри, які займаються проблемами міжетнічного миру у Криму.Також є ідея, що розвиток освітніх закладів народів Криму також має відбуватись під патронатом ЄС, оскільки Україні традиційно не вистачає коштів на розвиток освіти, науки та культури…».

За європейськими стандартами, це неприпустимо, тож підтримка освіти кримських татар, греків, болгар, інших спільнот знову ж таки беруть на себе європейці. А місцева та центральна влада, традиційно, спостерігає за процесом. До речі, історично-археологічні дослідження у Криму також підтримують міжнародні благодійні та наукові фундації, – каже В. Зінько. На його думку, було би непогано у перспективі розробити і втілити програму комплексного історично-культурного дослідження Криму, який залишається перехрестям народів і культур.