ПАРЛАМЕНТ ГРУЗІЇ ЗАТВЕРДИВ «ХАРТІЮ СВОБОДИ»

31 травня парламент Грузії затвердив «Хартію свободи», що забороняє використання в громадських місцях радянської, а також фашистської символіки. Також «Хартія», що складається із двох законопроектів («Про люстрацію» і «Акт патріота»), обмежує прийняття на державну службу посадових осіб компартії, комсомолу, працівників спецслужб радянського періоду.

Вони не зможуть працювати у владних структурах, включаючи апарат парламенту, адміністрацію президента, регулюючі комісії, раду безпеки, канцелярію уряду, міністерства й ін. Колишні функціонери також не зможуть займати посади ректорів і деканів у навчальних закладах, завідувати кафедрою або працювати суддею.

Згідно з «Хартією свободи», у Грузії мають бути вилучені із громадських місць пам’ятники, скульптури й барельєфи з радянською символікою, а також змінено назви вулиць і населених пунктів, у яких міститься натяк на радянське минуле. Частину пам’ятників може бути перенесено в Музей окупації.

За інформацією законодавчого органу, «Хартія свободи» також ставить за мету викорінення тероризму й зазіхань на основи безпеки країни. «Хартія свободи» містить також пакет антитерористичних заходів – охорону будівель і об’єктів стратеґічного призначення, моніторинґ вантажів, що надходять у Грузію.

Документом, крім того, передбачено контроль за фінансовими потоками, що надходять у Грузію з-за кордону. Як визначає «Хартія свободи», міністерства економіки й фінансів, Національний банк, комерційні банки Грузії тепер зобов’язані інформувати правоохоронні органи про великі фінансові транзакції через кордон.
В Україні, на відміну від Грузії, всі спроби заборонити радянську символіку провалилися. Раніше Литва, Латвія й Естонія також заборонили радянську символіку, поставивши знак рівності між фашизмом і комунізмом.Таке рішення балтійських країн було позитивно сприйняте на Заході, і неґативно – в Росії.

20 травня парламент Грузії прийняв резолюцію про визнання ґеноциду черкеського народу Російською імперією.