РЕҐІОН УКРАЇНИ, АЛЕ ДВА ГІМНИ І ДВА ГРОМАДЯНСТВА?

18 червня 2011 р. Берегівська районна рада Закарпатської області прийняла рішення починати засідання з виконання державних гімнів України та Угорщини. Арґументуючи це рішення заступник голови райради Адальберт Браун посилався на закон «Про національні меншини», ст.6 якого ґарантує нацменшинам «використання національної символіки». Він підкреслив, що рішення депутати прийняли одноголосно, оскільки 85% населення району складають етнічні угорці.

Натомість голова комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський, в інтерв’ю виданню «Коммерсантъ Украина», підкреслив, що вважає рішення помилковим: «Національні гімни інших держав виконуються під час офіційних чи робочих візитів іноземних делегацій. Але відкривати роботу органу місцевого самоврядування гімном іншої держави неприпустимо», – заявив він.
Закарпатська обласна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» у своїй заяві «різко засудила це антиконституційне рішення і вимагає від Президента України, Верховної Ради України, Служби Безпеки України та Генеральної прокуратури відреагувати на антидержавний шабаш, який відбувся на сесії Берегівської районної ради».

У заяві Закарпатської «Свободи» також йдеться: «Рішення про виконання під час офіційних заходів гімну іншої держави, яка має територіальні претензії до України, ми розцінюємо як подальший наступ на Українську державність, яку впродовж вже 20 років проводять на Закарпатті угорські шовіністичні кола. Цей провокаційний крок можна поставити в один ряд з неодноразовим порушенням питання про автономний статус Закарпаття, вивішуванням поруч з державним прапором України прапора сусідньої держави – Угорщини, встановленням по всьому Закарпаттю угорських імперських символів (відновлення прикордонного стовпа на Верецькому перевалі, турули), пропаганду подвійного громадянства серед громадян України.

Держава, яка не здатна захистити свої національні інтереси, рано чи пізно приречена не на служіння своєму народові, а на прислуговування іншому», – наголошується у заяві, повідомляє сайт Zaxid.net.

До речі, екс-голова МЗС Угорщини Петер Балаш, відповідаючи на запитання кореспондента журналу «Профиль» про те, що в Україні, де немає подвійного громадянства, не можуть не викликати занепокоєння прийняті правлячою партією Фідес поправки до закону про громадянство, що дозволяють закарпатським угорцям отримувати угорські паспорти, сказав: «В непростій історії Европи є кілька націй, які не завжди ідентичні з державою. Багато сербів за межами Сербії, албанців за межами Албанії, угорців за межами Угорщини… Я підтримую надання громадянства доти, поки це залишається символічним жестом. Доки ця практика не втручається у щоденну політику, не провокує країни, яким не подобається, що їхні громадяни отримують друге громадянство, – як у випадку з Україною та Словаччиною. Крім того, проблема виникає й у нас, якщо право голосу надається людям, які не живуть в Угорщині і не платять тут податків. Тепер вони, іноді маючи застаріле уявлення про політику, можуть змінювати угорський уряд?!

Не варто плутати культурну і політичну нації і слід поважати почуття інших держав. Я люблю наводити приклад Іспанії. Вона дуже гнучка у наданні іспанського громадянства жителям Південної Америки. Але представники Мадриду з кожною окремою латиноамериканською країною сідають за стіл й обговорюють умови. Вони не роздають паспорти за спинами місцевих урядів і завжди знаходять рішення».

Нагадаємо також, що торік, 31 жовтня у Береговому на Закарпатті паралельно з місцевими виборами відбувся референдум про зміну назви міста з української на угорську – на Берегсаз. Бюлетені на референдумі було надруковано й українською, й угорською. За зміну назви Берегового з української на угорську – проголосувало 4688 мешканців міста, проти – 4358. Недійсними визнано 332 бюлетені.

А 2009 р. Закарпатська облрада схвалила русинський гімн як гімн Закарпатській області.

Прокуратура Закарпатської області опротестувала рішення Берегівської райради. Як повідомила прес-служба прокуратури, в протесті підкреслюється, що таке рішення не відповідає нормам Конституції і тому підлягає скасуванню.