ПОМНОЖИТИ НА ОДИН

Іван АНДРУСЯК

Тимоті Снайдер. Криваві землі: Монографія.
Пер. з англ. М. Климчука і П. Грицака.
– К.: Грані-Т, 2011

Ця книжка – одна з тих, які мають бути в домашній книгозбірні кожної інтеліґентної, мислячої східноєвропейської родини – української, білоруської, єврейської, польської, російської, латвійської, литовської, естонської, кримськотатарської… Тому що тут, на Кривавих землях, практично немає родини (крім нових міґрантів, ясна річ), якої б не торкнулася страшна трагедія, про яку йде мова в цій книжці. «Криваві землі» – в ориґіналі авторський неологізм «Bloodlends» – це дослідження авторитетного американського історика, професора Йельського університету Тимоті Снайдера, присвячене наймоторошнішим у новітній світовій історії подіям, у результаті яких у Європі в ХХ столітті було замордовано як мінімум чотирнадцять мільйонів людей. За короткий час ця книжка стала бестселером у Європі та США й перекладена багатьма європейськими мовами. Нещодавно вона вийшла й українською – у київському видавництві «Грані-Т» (перекладачі – Микола Климчук і Павло Грицак).

«Я визначаю Криваві землі як території, які в період між 1933 і 1945 роками були під німецьким і радянським поліційними режимами, і там провадилася політика масових убивств», – так Тимоті Снайдер витлумачує назву своєї студії. Йдеться про територію сучасної України, Польщі, Білорусі, Прибалтики і західні райони Росії (як пише автор, «у самій Радянській Росії, на її східних територіях, терор, можливо, був не такий сильний, порівняно з німецьким, однак на західних радянських землях його розмах вражає»).

Звісно, тут у цей час загинуло значно більше людей – ішла Друга світова війна, і саме ці землі опинилися в епіцентрі бойових дій. Проте Снайдер залишив поза рамцями своєї студії не лише всі бойові втрати, а й усіх цивільних, які загинули в результаті бомбувань та інших військових дій, а також внаслідок тяжкої праці, хвороб, недоїдання в концентраційних таборах, під час депортацій, евакуацій, утечі від армії… Темою його дослідження є винятково люди, вбиті політичними режимами – радянським комуністичним і німецьким нацистським; персоніфіковано – Сталіним і Гітлером як очільниками й уособленням цих страшних кривавих режимів. «Я маю на меті розкрити тезу про те, що цілеспрямовані й безпосередні масові вбивства, вчинені цими двома режимами у Кривавих землях, є самостійним явищем, вартим спеціального розгляду – студії, предметом якої є цілеспрямовані вбивства чотирнадцяти мільйонів людей, здійснені в окремих реґіонах Європи двома режимами впродовж короткого часу», – пише Снайдер. Себто, зрозуміло, що на війні, якою б вона не була, без жертв не буває, зокрема й серед мирного населення територій, де провадяться військові дії, – але ж тут ідеться не про жертв війни, а про жертв політики. Політики, яка провадилася у Європі в ХХ столітті!!!

Чотирнадцять мільйонів – це число, за підрахунками Тимоті Снайдера, склалося з таких даних, які сам автор називає орієнтовними, наголошуючи на своєму консервативному підході до даних:
«– 3,3 млн. радянських громадян (переважно українців), яких свідомо замордував голодом уряд Радянської України в 1932–1933 роках;
– 300 тисяч радянських громадян (переважно поляків і українців), розстріляних радянським урядом на західних теренах СРСР – із приблизно 700 тисяч жертв Великого терору 1937–1938 років;
– 200 тисяч польських громадян (переважно поляків), розстріляних німецькими і радянськими військами в окупованій Польщі в 1939–1941 роках;
– 4,2 млн. радянських громадян (переважно росіян, білорусів і українців), які загнули під час німецької окупації в 1941–1944 роках;
– 5,4 млн. євреїв (більшість з них польські або радянські громадяни), яких розстріляли або отруїли газом німці в 1941–1944 роках;
– 700 тисяч цивільних осіб (в основному білорусів та поляків), розстріляних німцями в ході репресій, здебільшого в Білорусі та у Варшаві в 1941–1944 рр.».

Звісно, кожна з цих цифр може бути – і є – предметом фахової історичної дискусії. Скажімо, українські історики зазвичай називають інші, вищі цифри жертв Голодомору. Та справа, зрештою, не в цьому, – тому що головне в книжці аж ніяк не цифри, до яких автор справді намагається підходити максимально зважено й консервативно. Цифри – якими б заниженими хто їх не вважав – однак вражають. Та головне, що вражає в цій книжці – зовсім не цифри. Бо за цифрами – більшими чи меншими – не видно людей; а кожен із цих чотирнадцяти чи більше мільйонів загиблих був живою людиною, особистістю зі своїми болями й турботами, мріями й сподіваннями… Головне те, що, провадячи як історик свої дослідження з цифрами, Тимоті Снайдер не просто бачить за ними живих людей, а вміє викладати результати своїх фахових студій так, що не сухі статистичні дані, а неповторні людські долі за кожною цифрою на сторінках «Кривавих земель» бачимо ми, читачі. Не випадково підсумковий розділ своєї книжки автор називає «Людяність» і завважує: «Нацистський і радянський режими перетворили людей на цифри. Щодо частини цих цифр ми можемо лише зробити припущення, інші маємо змогу встановити доволі точно. Як науковці, ми маємо встановити ці цифри і співставити з іншими. Як гуманісти, ми мусимо знову перетворити цифри на людей. Якщо ми на це неспроможні, то Гітлер і Сталін сформували не лише наш світ, а й нашу людяність».

Зрештою, автор намагається бути максимально консервативним і, наскільки можливо, неупередженим не лише стосовно цифр. Він має справу з такою напрочуд тонкою й ранимою матерією як національні почуття, де уникнути з різних боків звинувачень у заанґажованості майже неможливо, – проте Снайдерові значною мірою вдається навіть це.

І, нарешті, чи не найбільше враження від цієї книжки полягає в тому, що вона одночасно і фахова – монографія; і сповнена живих, глибоких емоцій – щира, людяна; і водночас дуже зважена. Емоційно, фахово і зважено – це майже взаємовиключні речі, але Тимоті Снайдер напрочуд майстерно поєднує їх, бо просить читача кожну з названих ним цифр «помножити на один»: не просто чотирнадцять мільйонів загиблих – а неповторна людська доля, одна до одної, одна поруч з одною – і так чотирнадцять мільйонів разів, кожен із яких унікальний…