ВИСТАВКА ПРО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ГЕЇВ НАЦИСТАМИ

24 листопада у меморіалі Терезін, що в часи Другої світової війни був перетворений на єврейське ґето, відкрилася польська виставка «Берлін–Йогджакарта: Від катувань ґеїв за часів Гітлера до прав людини в наш час». Проект нагадує про те, що ґеї, поряд з євреями, ромами і душевно хворими, були жертвами переслідування нацистів, розповідає журналіст «Radio Praha» Лорета Вашкова. Виставку підготовлено польським об’єднанням Kampania Przeciw Homofobii і вперше показано в чеському музеї історії мартирології, яким є Терезін. У катівнях цієї фортеці мучилися в’язні-ґеї. Названа виставка привертає увагу до ґлобальних масштабів проблеми, зокрема до певної соціальної ізольованість ґеїв, а два міста – Берлін і Йогджакарта, – що їх включено в назву, нагадують про універсальний характер прав людини. Саме в Берліні вже на початку XIX ст. зародився ґей-рух – з одного боку, а з іншого – знову ж таки у Берліні нацистські диктатори ухвалювали рішення про переслідування гомосексуальної меншини і викорінення її з суспільства. Неподалік від Берліна в німецькому концтаборі Заксенхаузен, крім інших, катували і вбивали ґеїв – їх виділяли в окрему категорію і позначали рожевими трикутниками.

Частина виставки під назвою «Йогджакарта» представляє проблеми сучасності. У цьому індонезійському місті 2006 р. міжнародною неурядовою юридичною комісією, заснованою в Берліні 1952 р., було розроблено проект міжнародних механізмів захисту прав людини у сфері сексуальних прав та ґендерної ідентичності.

Зауважимо, що виставка народилася в традиційно католицькій Польщі, а не в Чехії, як цього можна було б очікувати. Тут до «оксамитової» революції чули про те, що в концтаборах перебували лише політв’язні, насамперед комуністи, лише після 1989 р. заговорили і про в’язнів-євреїв. Проте й досі, через двадцять років після революції, ніхто серйозно не почав говорити про те, що непоодинокими ув’язненими були також ґеї, які потрапили за ґрати лише тому, що народилися з відмінною від більшості сексуальною орієнтацією.

Виставку задуману як пересувна. До цього вона експонувалась у Словаччині, з травня по червень 2012-го її буде розміщено у празькому Будинку світла, до проекту виявили інтерес у меморіалі Лідіце. До Терезіна виставка стала також складовою частиною Міжнародного Queer кінофестивалю Mezipatra («Між поверхами») у Брно.

radio.cz