СТРАТЕҐІЯ ПРОТИ ДИСКРИМІНАЦІЇ:
УРЯД УКРАЇНИ ЗАБУВ ПРО СЕКС-МЕНШИНИ

Ольга ВЕСНЯНКА

Президент України Віктор Янукович найближчим часом має розглянути і затвердити Стратеґію боротьби з дискримінацією в Україні щодо здійснення прав і свобод особистості. Відповідний документ вже схвалив уряд. Проект стратеґії розробив Мін’юст на виконання Національного плану дій щодо лібералізації візового режиму ЄС для України.

У документі, зокрема, пропонують спрямувати зусилля держави на формування у суспільстві толерантного ставлення до особи за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками. Та забезпечити з боку держави правовий, медичний та соцзахист осіб, які постраждали від дискримінації. Втім, нічого не сказано про сексуальну орієнтацію, ґендерну ідентичність, вік і фізичні вади. Організації, що захищають права секс-меншин, підготували звернення до Президента України.

Вони наполягають на включенні сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності до переліку ознак, за якими прямо заборонена дискримінація в усіх сферах життя, що регулюються законодавством України. У тексті звернення сказано: «Це стало б першим кроком України у здійсненні добровільно взятих на себе зобов’язань і, безумовно, було б оцінене Радою Європи та ЄС».

Лідер Ґей-Форуму України Святослав Шеремет каже, ще два роки тому Комітет Міністрів Ради Європи схвалив «Рекомендацію про заходи з боротьби проти дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності». Це був перший міжурядовий документ такого рівня про забезпечення громадянської рівноправності для лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів, Україна підтримала його без застережень, у повному обсязі. Першу оцінку дій урядів щодо втілення в життя цієї Рекомендації робитимуть експерти Ради Європи вже наступного року у березні.

Валерія Лутковська – урядова уповноважена України у справах Європейського суду (до речі, одна з претендентів на посаду Уповноваженого з прав людини. – Ред.) так прокоментувала ситуацію: «Стратеґія базується на загальних правових засадах, на Конституції. Що таке дискримінація – на жаль, не визначено в українському законодавстві. Тож мені подобається, що документ дає ширше розуміння того, що має робити держава, аби реалізувати права людини, як зазначено у Конституції».
За словами Лутковської, стратеґія є більше «дорожньою картою», «дороговказом» із загальним підходом до захисту державою людей від дискримінації, а не законом. На її погляд, дискусія щодо визначень конкретних груп осіб можлива тоді, коли розроблятиметься закон, а мета стратеґії – зосередити зусилля держави у боротьбі з дискримінацією, але не захищати обрані групи осіб: «Така вибірковість буде дискримінацією навпаки».

Експерт правозахисного Центру для ґеїв і лесбійок «Наш світ» Олександр Зінченков каже: «Те, що Мінюст не включив сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність до переліку ознак, за якими була б заборонена дискримінація, свідчить про формальний підхід держорганів та про їхнє бажання уникати незручної для них теми. Шеремет припускає, що звернення буде проіґноровано, й це призведе до неґативної оцінки євроінституціями. На думку лідера Ґей-Форуму, від України далі вимагатимуть ухвалення комплексного антидискримінаційного законодавства. «Це ще питання конституційної реформи, де теж не вказано ознаки віку, сексуальної орієнтації, фізичних вад чи інвалідності, як заборонені підстави для дискримінації, для цього потрібна політична воля»,– додає Святослав Шеремет.

Екс-директор Координаційного бюро з євроінтеґрації Кабміну Вадим Трюхан зараз є керівником практики «Міжнародне та європейське право» в адвокатській компанії «IMG partners». Експерт каже, що сам факт розробки стратеґії є позитивним кроком, адже наближає Україну до запровадження безвізового режиму для поїздок громадян до ЄС. Він погоджується, що згадані питання прямо не відображені в Конституції України. Разом із тим, нагадує, що згідно з Основним законом, «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». Тож, на його думку, розробникам стратеґії бажано було б врахувати питання віку, сексуальної орієнтації та ґендеру при її доопрацюванні. А ще – порадитись щодо документа з представниками ЄС та Ради Європи.

dw.de