Про Україну: вибір, перспективи, майбутнє преси
(говорять гості семінару журналістів національних ЗМІ)

Володимир Грищенко, заступник голови Партії промисловців і підприємців України:
Для развития нормального демократического общества, установления нормальных социальных стандартов должна, прежде всего, нормально работать экономика. Предприниматели же испытывают постоянное давление со стороны государства. Анатолий Кинах квалифицирует это как государственный рэкет, и, не стесняясь, говорит об этом. Сегодня сумма так называемых откатов при получении государственного заказа в Украине достигает 20%. Какая экономика может выжить? Какими могут быть зарплаты и пенсии? Необходимо отказаться от понятия дешевой рабочей силы, ведь у нас, как и в советское время, заработная плата в себестоимости продукции составляет 10%, а в цивилизованном мире этот показатель составляет 40–50%.
Нужно отделять реальную экономику от популизма, не следует морочить мозги с ростом ВВП. Рост реальных доходов должен находится в соответствии с ВВП. А если рост ВВП составляет 12–13%, а рост реальных доходов населения – 5%, то происходит снижение реальных доходов.
Союз промышленников и Ассоциация работодателей глубоко убеждены, что пенсия и зарплата должны соответствовать реальному вкладу в народное хозяйство страны. Не должна санитарка в больнице получать больше врача, ведь при этом исчезает стимул к образованию. Нельзя давать надбавки к пенсии, не предупредив людей, что по закону надбавки должны облагаться налогами. Сейчас на это закрыли глаза, а после выборов? Ведь в бюджете-2005 денег на пенсионные надбавки нет.
Нас очень беспокоит ситуация со становлением гражданского общества, попытки искусственного раздела Украины по этническому или языковому признаку. Анатолия Кинаха чрезвычайно взволновала информация о том, что в Ровеньках и Краснодоне из числа безработных, в первую очередь шахтеров, формируются за деньги бригады так называемых наблюдателей в города Западной Украины. Я надеюсь, что тот, кто это готовит, отдает себе отчет в том, как он это остановит. Ведь очевидно, что приехавшие безработные не могут быть никакими наблюдателями. Не дай Бог прольется кровь. Это что, Мукачево? Неужели были правы ваши коллеги, когда говорили, что Мукачево – это эксперимент?
У нашей партии и Анатолия Кинаха есть план экономического рывка. Если развивать экономику такими темпами, как она развивается сегодня, необходимо 43 года для того, чтобы достичь нынешнего уровня Европы. Такого времени у нас нет, и люди не могут столько терпеть. Нужно принимать меры, способные как можно быстрее создавать новые рабочие места, поднимать уровень жизни народа. Другого пути нет.
Вектор внешней политики должен быть один – экономические интересы Украины. Нужно защищать их, а не ходить с протянутой рукой. Нужно отстаивать экономические интересы страны и работать там и с теми, где выгодно – и с Россией, и с Белоруссией, и с Западной Европой.

Ігор Гринів, народний депутат України, представник штабу коаліції «Сила народу» на запитання журналістів про достовірність рейтинґів кандидатів у Президенти України відповів так:
«Найбільше довіряю дослідженням, які проводить компанія JFK – іноземна компанія, яка працює на ринку комерційних маркетингових досліджень. Вони навіть після того, як завершують дослідження, замовляють спеціальним компаніям незалежний аудит досліджень, що складається з перевірки інтерв’юерів, правильності вибірки тощо, тобто проводять детальну перевірку всіх елементів дослідження. На жаль, інші структури за останні три місяці жодного разу такої перевірки не здійснили. Прикро, але сьогодні на результати соціологічних досліджень слід дивитися як на тенденцію, а не на абсолютні цифри. Тенденція ж полягає в тому, що рейтинґ Ющенка зростав до 29 вересня, до 11 жовтня зменшився майже на 1%. Рейтинґ Януковича в цей період зріс приблизно на 5%. На стільки ж відсотків впав сумарний рейтинґ О. Мороза і П. Симоненка, які, до певної міри, імітують виборчу кампанію. Мороза це менше стосується, Симоненко агітує переважно мешканців Києва і Галичини, де втрати найменші, і зовсім не агітує схід України, де він може скласти конкуренцію кандидату від влади, і там простежуються чіткі домовленості. По-друге, кількість тих, хто не визначився, є максимальною за останній час – 25%.
Стосовно результатів цих виборів – я оптиміст, адже єдиним союзником Віктора Ющенка є український народ. Це незаперечна істина. Люди сьогодні все добре розуміють: і підкуп у вигляді підвищення пенсій і зарплати, і те, як відбувається виборча кампанія».

Сергій Тихий, шеф-редактор «Газеты по-киевски»:
Таких важких часів як сьогодні не було ніколи. Ми втратили читача: підросло покоління, чиї батьки не читають і не передплачують газет. Вони ніколи не бачили газети вдома, газета для них – джерело кросворду в кращому випадку. Така ситуація спричинена кількома умовами. Після 1991 р., після злету інтересу до преси почався дуже швидкий відкат, люди не отримали світлого майбутнього, на яке очікували, тому швидко інфантильно розчарувалися, причому підсвідомо винуватцями були визнані журналісти, насамперед газетні. Третій чинник полягає в тому, що пошті стало нецікаво доставляти газети. Нині у доходах «Укрпошти» перше місце посідають тютюнові вироби, друге – дорогі ілюстровані кольорові журнали.
Що робити, чим зарадити в такій ситуації? Треба дивитися в майбутнє всім – і всеукраїнським газетам, і реґіональним, і виданням для національних меншин. Потрібно практично починати з нуля. Я розумію під цим процес виховання нових читачів. Нам слід звернути увагу на молодь, треба орієнтувати газети таким чином, щоб вони були цікаві молоді. На жаль, більшість реґіональних газет, націо-нальної преси орієнтовано на пенсіонерів. Вони друкують спогади про те, якими ці пенсіонери колись були героями, які великі здобутки мали. Я розумію, що це приємно цим людям, і вони заслужили повагу, мають певний досвід, яким хочеться поділитись з молодим поколінням, але такий напрям має бути лише складовою концепції видання. Головне – орієнтувати видання на учнів старших класів, студентів.
Оскільки система передплати відновленню і реконструкції не підлягає, то необхідно створювати власні мережі розповсюдження, можлива кооперація з виданням, яке не є твоїм безпосереднім конкурентом.