КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «БАБИН ЯР»

карта-схема завантажити (5.9 mb, файл PDF) завантажити (2.35 mb, файл zip)

Від редакції. Учасники 2-ї Всеукраїнської наукової конференції «Друга світова війна і доля народів України», організаторами якої виступили Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України, Інститут історії України НАН України, Український центр вивчення історії Голокосту, звернулися з листом на ім’я Президента України В. Ющенка, Голови Верховної Ради О. Мороза, прем’єр-міністра України В. Януковича та мера міста Києва Л. Черновецького, в якому, зокрема, йдеться про таке.

У ході наукового форуму відбулася презентація проекту концепції створення державного заповідника «Бабин Яр», що є результатом колективних напрацювань і світоглядної позиції всіх, кому не є байдужою доля цього трагічного місця. Гідним увічненням пам’яті про одну з найжахливіших трагедій в історії Києва має стати державний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр». Заповідник повинен бути цілісним національним меморіальним комплексом, у якому б знайшли відображення символічні події, пов’язані з Бабиним Яром, установою, яка об’єднає зусилля громадських організацій, що опікуються проблемами збереження історичної пам’яті народу. Його діяльність сприятиме порозумінню між різними національними і релігійними громадами, політичними партіями і рухами, запобіганню міжетнічної упередженості, збереженню справжньої суспільної злагоди.

Вважаючи за необхідне якомога швидше перевести ідею створення заповідника «Бабин Яр» у практичну площину, учасники конференції і автори листа пропонують покласти в основу роботи узгоджений проект концепції створення державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» і з огляду на суспільну вагу даної справи сприяти розв’язанню цього питання.

Лист підписали члени оргкомітету конференції: завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України д.і.н. О. Лисенко, заст. директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України проф., д.і.н. О. Майборода, зав. відділу Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру В. Нахманович, науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, директор Українського центру вивчення історії Голокосту к.і.н. А. Подольський, директор Інституту філософії НАН України, співголова Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру акад. НАН України М. Попович, заст. директора Інституту історії України НАН України член-кор. НАН України О. Реєнт, директор Інституту історії України НАН України акад. НАН України В. Смолій.

Газета «Форум націй» впродовж чотирьох років відстежує розвиток подій навколо Бабиного Яру і залишається прихильником створення на цій території національного меморіального комплексу. Віримо, що наші читачі підтримують як думку вчених, так і нашу позицію, а тому детально знайомимо вас із концепцією заповідника «Бабин Яр» і публікуємо карту, де можна простежити всі пам’ятки трагічної історії цієї території Києва.

В основу концепції створення заповідника «Бабин Яр» покладено послідовність взаємоузгоджених і взаємодоповнюючих один одного заходів, підпорядкованих створенню цілісного меморіального комплексу, метою якого є вшанування трагічних подій, що відбувалися в минулому на його території.
Концепція передбачає розв’язання ряду проблем, які можуть неґативно позначитися на процесі створення заповідника та його майбутньому функціонуванні. До таких проблем належать:

– суперечливі і полемічні погляди на чисельність та етносоціальний стан загиблих, на ідентифікацію безпосередніх виконавців розстрілів (приміром, щодо участі в акціях так званої української поліції, в т.ч. оунівців із Буковинського куреня), на визнання території Бабиного Яру місцем поховання у зв’язку з тим, що трупи розстріляних були знищені нацистами шляхом спалення напередодні визволення Києва радянськими військами;

– відсутність суспільного консенсусу щодо символічного значення Бабиного Яру, намагання окремих представників різних етнічних і конфесійних спільнот, громадських і політичних організацій утвердити суспільне сприйняття Бабиного Яру як символу винятково «власної» трагедії, тобто намагання односторонніми діями увічнити пам’ять тільки про «своїх» загиблих;

– загроза історичному ландшафту Бабиного Яру внаслідок його хаотичної забудови, здійснюваної різними комунальними, комерційними та громадськими структурами.

Концепція передбачає створення заповідника у три етапи.

Перший етап – підготовка і прийняття урядової постанови про створення історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», затвердження Положення про заповідник, переліку об’єктів, що входять до його складу, меж та зон охорони, розроблення генерального плану розвитку заповідника, передача у державну власність комплексу пам’яток в урочищі Бабин Яр та інших об’єктів, необхідних для функціонування заповідника.

Другий етап – завершення, відповідно до урядової постанови, комплексу належних історичних і соціологічних досліджень, що мають стати фактологічною та методологічною основою концепції діяльності заповідника.

Третій етап – проведення конкурсу на кращий проект концепції історико-меморіального комплексу і Музею Бабиного Яру, його громадське обговорення і затвердження на урядовому рівні, практичне втілення проекту.

Перший етап передбачає здійснення наступних заходів:
– окреслення меж майбутнього заповідника, а також територій, які потребують опіки з його боку;
– створення переліку історичних споруд і пам’яток культури, які мають перейти у власність заповідника або потребують опіки з його боку;
– визначення будівель або ділянок, які можуть бути використані для спорудження у подальшому Музею Бабиного Яру;
– визначення переліку пам’ятників і пам’ятних знаків, які мають перейти у власність заповідника;
– припинення в межах майбутнього заповідника будь-якої нової забудови і встановлення нових пам’ятників і пам’ятних знаків;
– прийняття урядової постанови щодо затвердження концепції створення заповідника.

На другому етапі мають бути здійснені наступні кроки:
– створення тимчасової експозиції Музею Бабиного Яру;
– передача у власність заповідника споруди, на місці якої можливе у подальшому створення повноцінного національного музею;
– знесення зазначеної споруди і підготовка ділянки для будівництва музею;
– ліквідація недобудованих споруд на території заповідника;
– виведення за межі заповідника непрофільних об’єктів.

Третій (завершальний) етап включатиме наступні заходи:
– проведення відкритого архітектурного конкурсу проектів Національного меморіального комплексу «Бабин Яр» і Музею Бабиного Яру;
– погодження з окремими національними і релігійними громадами питання про заміну окремих пам’яток, які не будуть вписуватися у концепцію проекту-переможця;
– затвердження на урядовому рівні рішення журі конкурсу;
– створення фонду для збирання державних і громадських коштів для реалізації проекту-переможця;
– практична реалізація проекту.

Здійснення першого етапу реалізації концепції створення заповідника ґрунтується на результатах дослідницької роботи, проведеної, з ініціативи громадських організацій, науковими і культурними установами, насамперед у визначених ними історичних пластах, які мають знайти своє відображення у концепції заповідника. Такими пластами вважаються наступні:

1. Пласти подій, які безпосередньо пов’язані з Бабиним Яром:
1) Масове знищення київських євреїв 29–30 вересня 1941р. – провідна подія, завдяки якій Бабин Яр став світовим символом Голокосту.
2) Знищення євреїв і ромів, заручників і душевнохворих, комуністів і націоналістів, підпільників і військовополонених упродовж окупації Києва у 1941-1943 рр. – події, які надали Бабиному Яру статусу символу нацистського терору в Україні.
3) Повоєнні намагання знищити Бабин Яр, Куренівська катастрофа 1961 р., забудова кладовищ, боротьба за увічнення пам’яті жертв тоталітарних режимів, боротьба радянських дисидентів за історичну правду про Бабин Яр, кроки радянської держави в цьому напрямі – події, які надали Бабиному Яру статусу символу боротьби з радянським режимом.

2. Пласти подій, які мають асоціативний або причинно-наслідковий зв’язок з першим комплексом:
1) Голодомор, який для України є подією, рівнозначною Голокосту.
2) Радянський терор 1920-1950-х рр., який для України є символом антилюдяного характеру тоталітаризму.
3) Перша світова війна, революція, громадянська війна і поразка Визвольних змагань – події, внаслідок яких виникли передумови для встановлення нацистського і радянського тоталітарних режимів і проведення ними антинародної політики.

Основоположний принцип концепції створення заповідника – корелювання історичних пластів із територіальними пластами, які потребують окреслення та охорони:
1) Майже знищений на сьогодні комплекс поховань, який можна вважати «Лук’янівським некрополем» – Кирилівські кургани, Кирилівське, Лук’янівське, Братське православні, Єврейське, Караїмське, Магометанське кладовища;
2) Шлях євреїв від місця збору до місця страти 29 вересня 1941 р.;
3) Місця розстрілів і знищення трупів у 1941-1943 рр. (включно з Сирецьким концтабором і психіатричною лікарнею ім. Павлова);
4) Поховання жертв війни (Військове кладовище, кладовище німецьких військовополонених);
5) Територія замиву яру і сходу селю під час Куренівської трагедії 1961 р.
З погляду меморіального наповнення, об’єкти, що мають увійти до складу заповідника, поділяються на такі, що потрапляють у його межі, та такі, що залишаються поза межами заповідника, але вже позначені або мають бути в наступному позначені відповідними пам’ятними знаками (див. план-схему заповідника «Бабин Яр»). До таких належать:
Територіальні комплекси:
а. Територіальні комплекси, які мають потрапити у межі заповідника:
1. Бабин Яр (майже знищений): зона розстрілів у 1941–1943 рр.; зона намиву і прориву пульпи під час катастрофи 1961 р.;
2. Місце знищення хворих психіатричної лікарні ім. І. Павлова;
3. Кирилівські кургани;
4. Кирилівське православне кладовище (майже знищене);
5. Єврейське кладовище (майже знищене) з колишніми похованнями жертв погромів початку ХХ ст.;
6. Караїмське кладовище (знищене);
7. Магометанське кладовище (знищене);
8. Військове кладовище;
9. Кладовище німецьких військовополонених (сучасна реконструкція).
б. Територіальні комплекси, які залишаються за межами заповідника, але позначені або мають бути позначені:
1.Лук’янівське православне кладовище з похованнями жертв Визвольних змагань і радянських репресій;
2. Братське кладовище (знищене) з колишніми похованнями жертв Першої світової та громадянської війн і жертв Голодомору;
3. Відділення табору для військовополонених на стадіоні «Зеніт», в якому тримали євреїв (військовополонених і заручників), політкомісарів і комуністів (військовополонених) і з якого їх вивозили на розстріл до Бабиного Яру, починаючи з 27 вересня 1941 р.
4. Шлях євреїв до Бабиного Яру 29 вересня 1941 р., у т.ч.:
Місце збору євреїв за наказом 29 вересня 1941 р.;
Місце розташування першого дротяного загородження на шляху євреїв;
Місце, де у євреїв відбирали документи, гроші, коштовності, хутровий одяг тощо;
Місце, де євреїв проганяли крізь стрій есесівців з собаками;
Місце, де євреїв роздягали перед розстрілом.
5. Протитанковий рів, де у 1941–1942 рр. проводили розстріли.
6. Сирецький концентраційний табір (весна 1942 – осінь 1943 рр.), табір німецьких військовополонених (друга половина 1940-х рр.).
Історичні пам’ятки і споруди
а. Історичні пам’ятки і споруди, які знаходяться у межах заповідника і мають перейти у його власність:
1. Склеп родини Качковських;
2. Ділянка Єврейського кладовища;
3. Стіна Єврейського кладовища;
4. Будинок контори Єврейського кладовища, у якому розміщалася казарма команди 1005, якій було доручено спалення трупів у серпні-вересні 1943 р.;
5. Будиночок садівника.
б. Споруди, які знаходяться поза межами заповідника, не переходять у його власність, але мають бути позначені:
1. Будинки колишніх гаражів танкоремонтного господарства, у яких євреїв тримали перед розстрілом у ніч з 29 на 30 вересня, а також у наступні дні;
2. Трамвайне депо ім. Красіна, яке було знищене під час Куренівської катастрофи 1961 р.

Пам’ятники і пам’ятні знаки, які мають перейти у власність заповідника
а. Пам’ятники і пам’ятні знаки, які знаходяться у межах заповідника:
1. Пам’ятник «Радянським громадянам і військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської Армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру»;
2. Пам’ятний знак «Менора» євреям, розстріляним у Бабиному Яру;
3. Пам’ятний знак «Хрест» членам підпілля ОУН;
4. Пам’ятний знак «Хрест» священикам, розстріляним у Бабиному Яру;
5. Пам’ятник дітям, розстріляним у Бабиному Яру;
6. Пам’ятний знак остарбайтерам;
7. Пам’ятний знак жертвам Куренівської катастрофи 1961 р.;
8. Камінь на ознаку спорудження у майбутньому єврейського общинно-культурного центру «Спадщина».
б. Пам’ятні знаки, які знаходяться поза межами заповідника:
1. Пам’ятний знак в’язням Сирецького концтабору;
2. Пам’ятний знак розстріляним військовополоненим, футболістам київського «Динамо» і мирним громадянам – в’язням Сирецького концтабору;
3. Пам’ятний знак розстріляним пацієнтам психіатричної лікарні ім. І. Павлова;
4. Пам’ятний знак співробітникам психіатричної лікарні ім. І. Павлова, які рятували пацієнтів під час нацистської навали;
5. Пам’ятна дошка провіднику ОУН поету О. Ольжичу;
6. Пам’ятний знак жертвам Куренівської катастрофи 1961 р.
Окремим питанням є визначення місця створення Музею Бабиного Яру. Оскільки практично вся територія заповідника є суцільним похованням, то розташування Музею Бабиного Яру передбачається за межами заповідника. Створення Музею передбачається у наступні етапи:
1) Організація тимчасової експозиції у приміщенні колишньої контори Єврейського кладовища по вул. Мельникова, 44;
2) Передача у власність заповідника одного з наступних об’єктів, на місці якого можливе в подальшому створення повноцінного національного музею:
– будівля колишнього кінотеатру ім. Ю. Гагаріна (знаходиться на території, де було розташовано Сирецький концтабір);
– недобудована споруда басейну.

Після належного узгодження і доопрацювання Концепція має набути статусу основоположного плану здійснення заходів щодо створення історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», обов’язкового для дотримання та реалізації усіма державними установами, які будуть визначені до втілення проекту заповідника у життя.