Акцію «Зроби подарунок Україні до Нового року! З 2007 переходь на українську!» проводить громадський рух «Не будь байдужим!» (www.nbb. com.ua). Учасники руху – українські музиканти: гурти «Мотор’ролла», «Мандри», «ФлайZzZa», «От вінта», «Гуляйгород», «Гайдамаки», «Тартак», музиканти Ніна Матвієнко, Володимир Кушпет та Сергій Захарець, а також звичайні громадяни. Вже понад рік під гаслом «Ні – Малоросії! Зробимо країну Україною!» рух проводить регулярні концерти в невеличких містах, переважно у центральній Україні. Їхня мета – закликати мешканців цих міст розбудовувати цивілізовану та самодостатню країну.

Ми хочемо допомогти людям, які живуть у Києві й хочуть розмовляти українською, але не наважуються, бо соромляться російськомовної більшості.
Ми з Тобою спробуємо розірвати замкнене коло – «я не розмовляю українською, бо ніхто не розмовляє». Всі, хто хоче, зможуть одночасно перейти на українську – в перші дні січня. Разом ми подолаємо страх, лінощі та станемо сильнішими! За статистикою, сьогодні з чотирьох столичних школярів, які розмовляють вдома українською, лише один продовжує говорити по-українськи на вулиці. Інші троє переходять на російську. Це в Києві, де українською говорили споконвічно і з якого українська мова була витіснена в останні століття.
Наша мета – спілкуватися українською мовою в Києві має бути так само легко, як і російською. Київ є столицею України, і від патріотизму киян залежить доля незалежної України.

З Нового року ми з новою силою будуватимемо конкурентноздатну українську спільноту, мета і місія якої – культурно та економічно стати на один рівень з країнами Європи. Увійти в коло країн, які є світовими лідерами. Довести, що не лише, скажімо, Франція, Італія чи Англія мають бути цікавими для України. Але й ми колись зможемо закохати в Україну цілий світ. А наші діти спілкуватимуться зі світом на рівних.
Якщо я погано володію українською мовою і не можу перейти на неї одразу?

Ти можеш обрати один з чотирьох варіантів поведінки: «Максимум», «Чемний», «Симпатик» та «Мінімум».
1. Максимум. «Я розмовляю українською». Ти завжди говориш по-українськи, крім двох випадків: по-перше, коли Ти не хочеш, по-друге, коли співрозмовнику важко розуміти українську.

2. Чемний. «Я відповідаю українською». Ти говориш українською з усіма, хто до Тебе звертається по-українськи. А також пишеш повідомлення в Інтернеті українською мовою.
3. Симпатик. «Я симпатизую українській». Ти розмовляєш російською, але симпатизуєш українській. Намагаєшся створити собі україномовне середовище. Заохочуєш своїх дітей вивчати українську.
4. Мінімум. «Я поважаю право людини говорити своєю мовою». Ти ставишся з розумінням до людини, яка говорить українською чи суржиком.

Навіщо взагалі підтримувати українську? По-перше, це справедливо. Адже українська – це мова землі, якою ходять кияни. Споконвічно в Києві говорили по-українськи. Але після приєднання України до Росії російська мова витіснила в Києві українську з широкого вжитку. Проте з усіх боків навколо Києва невеличкі міста та села продовжували говорити по-українськи. Там збереглася мова землі, яка була серцем першого державного об’єднання Східної Європи – Київської Русі.

По-друге, це практично. Адже сьогодні молодій людині майже неможливо досягти успіху в професійній діяльності без досконалого знання державної мови. По-третє, це збереже нашу державу в єдності. Звичайно, якщо українська мова залишиться єдиною державною. Надання російській мові статусу державної, як би логічно воно не виглядало у нашій двомовній країні, може призвести до роз’єднання України. Воно породить ментальне двовладдя, чітко розмежує країну на два табори. Яскравий приклад – Канада, де після введення в 1969 р. французької як другої державної Квебек не лише не передумав від’єднуватися від Канади, а навпаки – сепаратистські настрої там посилилися. Так, за незалежність Квебеку на виборах у 1980 р. виступило близько третини його мешканців, а в 1996 р. – вже майже половина квебекців. Сьогодні відокремлення Квебеку – один з варіантів розвитку подій, який офіційно визнає влада Канади.

Розкіш зберегти свою мову випадає далеко не кожній країні з такою складною історією, як Україна. Наприклад, Ірландія, після століть залежності від Англії, з часу отримання незалежності в 1922 р. так і не змогла відродити свою мову у повсякденному спілкуванні. Цікаво, що в долі Ірландії та України є багато схожого – обидві були включені до складу імперій в ХVII ст., в Ірландії також був свій голодомор у 1840 р., з якого почалася активна фаза повної англізації країни. Україні поталанило. Вона зберегла свою мову. Питання в тому, чи зможемо ми скористатися шансом, який дає нам історія, і передати повноцінну мову нашим дітям. Можна продовжувати розмовляти в Києві по-російськи і бути при цьому патріотом України. А українська слугуватиме символічним каркасом нової держави. Проте треба розуміти, що символічні каркаси легко руйнуються. «Вчора Україна була частиною Росії. Сьогодні – ні. Завтра – знову буде», – це поширена в Росії думка. Її не приховують і відверто висловлюють. Президент Росії Володимир Путін називає розпад СРСР «найбільшою геополітичною катастрофою ХХ ст.». Виходить, перед Україною досі стоїть питання бути чи не бути?

Сьогодні кияни можуть дати своїй мові нове життя у столиці, творити сучасний україномовний світ. Це цікаво, потрібно і має великі шанси на успіх. Коли говориш українською, Ти робиш Україну сильнішою, стверджуєш її незалежність. Ти розвиваєш конкурентноспроможну державу. А від конкуренції, як відомо, виграють усі – і наші країни-сусіди, і ми самі.
Отже, вітаємо! Ти починаєш говорити мовою землі, на якій живеш, а Твої слова зміцнюють українську державу.
Щоб Ти почував себе зовсім зручно, радимо дотримуватися таких двох правил. По-перше, переходь на російську, коли відчуваєш потребу. Адже Ти господар ситуації.

По-друге, переходь на російську з тими, хто не розуміє української. Якщо вони, звичайно, не просять тебе навчити їх української мови. В Україні має панувати атмосфера взаємного порозуміння.
З чого починати? Які конкретні кроки допоможуть перейти на українську?
Швидше за все, Ти знаєш українську, адже спілкувався нею в школі, інституті чи з родичами. Але ніколи не послуговувався нею в інших сферах життя.

Визнач дату, коли Ти зробиш Україні новорічний подарунок «Максимум». Обери один із перших днів січня у Новому році. Наприклад, 5 січня. У рамках акції Ти маєш почати говорити по-українськи на початку січня. Бо розірвати мовне замкнене коло Києва допоможе тільки одночасний перехід тисяч киян.
Ти можеш обрати один із двох способів переходу – «блискавичний» чи «поступовий».

«Блискавичний» – Ти з першого дня відразу з усіма починаєш розмовляти українською.
«Поступовий» передбачає триступеневий перехід. Три етапи відповідають трьом сферам, у яких, за визначенням науковців, проходить спілкування людини:
— з близькими та друзями («— люблю я тебе все ж таки»);
— в громадських місцях («— мені, будь ласка... – візьміть… – дякую…»);
— на роботі («— і як тепер все це зробити?»).

Не сумнівайся, друзі сприймуть Твій перехід спокійно. Увагу на мову вони звертатимуть тільки під час перших двох-трьох розмов. Хоча періодично в них виникатиме бажання запитати: «А навіщо це Тобі потрібно?».
У відповідь Ти можеш навести приклад відродження мови в Чехії, коли на початку ХХ ст. у Празі всі говорили німецькою. Чеські ентузіасти спеціально голосно розмовляли чеською, щоб оточення звикало до неї. Зрештою час, патріотизм та впертість чехів докорінно змінили ситуацію.

Отже, Ти почав у місті з усіма розмовляти українською. Як ставитимуться до тебе кияни? Як це змінить мовну ситуацію в Києві, принаймні навколо Тебе? На ці запитання відповідає статистика.
За один день Ти, активний молодий киянин, говориш в середньому з 20-ма різними людьми. Десять з них говорять російською, вісім – вважають себе двомовними, дві людини говорять по-українськи.
З десяти російськомовних киян п’ять підтримали б Твій перехід на українську, бо цілком прихильно ставляться до відродження української мови. Ще двом буде байдуже, а три поставляться неґативно, бо є принциповими опонентами українізації.

З двох україномовних киян один перейшов би на російську, але не зробить цього лише тому, що Ти звернувся до нього по-українськи. Отже, Твій вибір говорити українською змінює навколишній світ.
Повний текст книжки «Зроби подарунок Україні до Нового року! З 2007 переходь на українську!» в Інтернеті за адресою: http://www.nbb.com.ua/fileadmin/files/final.pdf.
Там ще багато цікавої і потрібної, і то не лише киянинові, інформації про українські музеї, українські книжки, українську музику її сучасних виконавців.

Не будь байдужим. Приєднуйся!