БАБИН ЯР: ПОЧИНАЄМО ВСЕ СПОЧАТКУ?

22 червня Київська міська державна адміністрація за присутності голови О. Омельченка відкрила пам'ятник жертвам нацизму у Бабиному Яру на розі вулиць Дорогожицької та Оранжерейної.
Як зазначено в офіційному повідомленні, «Плита символізує стіну пам'яті. На плиті зображено концтабір. На одному її боці напис – «Пам'ять заради майбутнього» з апострофом у вигляді латинської літери «u» (українці) и штампом «Ost» (остербайтери). Скульптура дівчини з полірованої бронзи поруч із плитою символізує майбутнє. На зворотному боці плити вибито зображення Києва в контурах бань Софійського собору і Андріївського узвозу, а також слова «Світові, знівеченому нацизмом». Конкурс на проект пам'ятника було проведено у жовтні 2004 р.»
Новий пам'ятник у Бабиному Яру – свідченні рідкісного цинізму київської влади, нарваності і нахабства тих, хто прагне позбавити населення міста, його громадськість права голосу, хто щосили намагається спровокувати (і це очевидно) міжнаціональний конфлікт, використовуючи факт не вирішення питання про вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру.
Президент Ющенко, неодноразово звертався до пам'яті жертв Бабиного Яру, зокрема в Аушвіці-Біркенау, до музею якого він передав книгу «Бабий Яр: человек, власть, история».
Саме на міжнародному форумі «Let my people go», присвяченому 60-річчю визволення концтабору, він сказав: «Моя нація вийшла на майдан, щоб захистити найвищі цивілізаційні цінності – повагу до людини, її права та свободи».
Невже після трьох років протистояння і консолідації, боротьби і пошуку спільної позиції громадян міста мали ошукати брехливою інформацією про конкурс, що нібито проводився буремної осені минулого року, невже жертви війни – остербайтери – заслуговують цього кам'яного одоробла.
І найважливіше. Хто здогадався вшановувати пам’ять остербайтерів у Бабиному Яру? Кому у міській адміністрації так не терпиться спровокувати протистояння внаслідок зневаги до думки городян, всіх тих, хто боровся за несфальсифіковану пам'ять цієї трагічної землі.
«Пам'ять заради майбутнього» – це пам'ять заради миру, заради того, аби неоплакані і невідспівані жертви війни були вшановані, а нащадки жили з чистою совістю.
Якщо цього не розуміє або не хоче розуміти київська влада, то у справу має втрутитися Президент України.

Ваше слово, Вікторе Андрійовичу!

До головної сторінки
Контакт