КРИМСЬКІ КАРАЇМИ ПРАГНУТЬ ЗБЕРЕГТИ НАРОД

Учасники громадських слухань із проблем караїмів, що відбулися 24 червня у Сімферополі, прийняли звернення до керівників держави з проханням про підтримку у вирішенні проблем і духовно-культурного відродження цього нечисленного корінного етносу Криму. (Нині у світі проживає близько 2 тис. караїмів, з них 1200 в Україні, зокрема близько 800 – у Криму. – Ред.)
Однією з основних задач кримських караїмів, – зазначається у зверненні, – є проблема збереження історичної і духовної спадщини, насильницьки віднятої у народу і дотепер не повернутої. Основна частина цієї спадщини знаходиться під опікою держави і, як правило, у незадовільному стані.
Зокрема, кримські караїми просять повернути їм культові будинки, у яких раніше розташовувалися кенаси, а саме – будинок радіокомітету в Сімферополі і Будинок актора в Києві на Ярославовому валу, що був побудований 1900 р. на кошти караїмських виробників тютюну. Крім того, пропонується повернути колишній будинок духовного Олександрівського училища караїмів у Євпаторії і будинок кенаси, розташований у місті-фортеці Чуфут-Кале під Бахчисараєм, а також саме місто-фортецю з цвинтарем-святилищем Балта Тиймез. «Релігійні і народні норми передбачають ряд заборон, звичаїв і традицій, що порушують туристи і «вчені», травмуючи почуття віруючих». На думку авторів звернення, необхідно, як мінімум, при Бахчисарайському державному історико-культурному заповіднику створити відділ історії і культури кримських караїмів.
Глава Духовного управління караїмів України Давид Ель нагадав, що ще 1992 р. було прийнято Указ Президента України про повернення релігійним громадам караїмів і кримчаків усіх культових будинків, а пізніше – розпорядження глави держави і ряд постанов Кабміну України і Ради Міністрів АРК про відродження культури караїмів. Проте, на місцях вони іґноруються чиновниками, що чинять запеклий опір і гальмують виконання цих розпоряджень.
За останні сто років кількість караїв у Криму скоротилася в 10 разів (на початок минулого сторіччя їх нараховувалося лише в Криму близько 15 тисяч осіб), а кількість їхніх храмів – у 20 разів. Сьогодні регулярно діє тільки один храм – у Євпаторії. Немає общинних земель, благодійних фондів, не залишилося шкіл, притулків, духовного училища... За словами Давида Еля, дуже сильно вплинули на караїмів репресії 1944 р.: після депортації спорідненого кримськотатарського народу караїми через страх репресій перестали говорити рідною мовою, дуже схожою на кримськотатарську. «Татари виїхали, і наша культура почала згасати», – зауважив він.
«Потрібно, щоб усі владні структури повернулися обличчям до караїмського народу, бо якщо ми втратимо цей народ – це буде велика трагедія», – підкреслив наостанок Ель.
Голова Асоціації караїмів «Кримкарайлар» Володимир Ормелі зауважив: «Основна наша проблема сьогодні – зберегти народ, його етнокультуру й історію».

http://obkom.net.ua/news/2005-06-24/1417.shtml