НАРОД НИВЫДКЫ
Останнім часом ситуація навколо русинського питання актуалізувалася внаслідок рішення Закарпатської облради про визнання національності «русин» і внесення її до переліку національностей краю.
«Форум» опублікував з цього приводу дві статті, О. Майбороди і В. Нахмановича, в яких викладено дві позиції на русинське питання. Позиції протилежні, але такі, що відбивають погляди, побутуючі в наукових, а відповідно і політичних колах. Закарпатці, що ревно ставляться до історії свого краю і його населення, підкріпили свою позицію виданням «Народ нізвідки», написану всесвітньовідомим русином, професором Ґарвардського університету Павлом Робертом Маґочієм.
|
Чому саме так названо книжку, що має підзаголовок «Ілюстрована історія карпаторусинів»? На обкладинці зображено вікно через мур у Карпати і фото Енді Варгола (від народження Андрія Варгола), засновника поп-арту, культової фігури XX сторіччя. Русин за походженням на запитання, звідки він, відповів саме так: «Я – нивыдкы!». Отож із забуття перед переважно необізнаним читачем постає історія народу, про який духовний батько русинів Олександр Духнович сказав так: «Я русином був, є і буду».
Підготовлена у видавництві Валерія Падяка книжка вийшла трьома мовами – русинською, англійською й українською (готується ще видання румунською, польською і словацькою). Видання здійснене завдяки щедротам Стівена Чепи – президента канадської фірми «Norstone Financial Corporation», так само русина.
|
Як анотують видання його творці, «на читача чекає захоплююча подорож крізь століття історії карпатських русинів – історії, насиченої драматичними подіями, маловідомими фактами, вражаючими відкриттями. Ця книга про народ, який із давніх-давен обрав колискою свого існування на землі божественної краси Карпати та на своєму шляху у сучасний світ витримав чимало випробувань долі, подекуди жорстоких і трагічних, але й сьогодні зберігає вірність заповітам пращурів».
Присутні на презентації, що відбулась у приміщенні Лаврської друкарні, а нині Музею книги і друкарства, вітали автора і видавців з цією знаменною подією. Впродовж всієї імпрези душі і серця присутніх звеселяв своєю грою ансамбль русинських музик «Гудацька тайстра». З часів гастролей Горана Бреговича ми не чули такої чарівної та запальної народної музики у прекрасному виконанні. І за це велика вдячність організаторам.
Як і будь-яка національна проблема, русинська має національний і політичний аспект. Цього не можна заперечити. А розв'язання її можливе лише на шляху інкорпорації народу в загальноукраїнську історію та загальноукраїнський контекст. Політизація загострює ситуацію, а суто національний сентимент не є справедливим. Сподіваємося, що книжка про русинів Павла Маґочія допоможе зрозуміти це і політикам, і всім українцям.
Тетяна Хорунжа |