НАРОД НИВЫДКЫ

Останнім часом ситуація навколо русинського питання актуалізувалася внаслідок рішення Закарпатської облради про визнання національності «русин» і внесення її до переліку національностей краю.


«Форум» опублікував з цього приводу дві статті, О. Майбороди і В. Нахмановича, в яких викладено дві позиції на русинське питання. Позиції протилежні, але такі, що відбивають погляди, побутуючі в наукових, а відповідно і політичних колах. Закарпатці, що ревно ставляться до історії свого краю і його населення, підкріпили свою позицію виданням «Народ нізвідки», написану всесвітньовідомим русином, професором Ґарвардського університету Павлом Робертом Маґочієм.

Чому саме так названо книжку, що має підзаголовок «Ілюстрована історія карпаторусинів»? На обкладинці зображено вікно через мур у Карпати і фото Енді Варгола (від народження Андрія Варгола), засновника поп-арту, культової фігури XX сторіччя. Русин за походженням на запитання, звідки він, відповів саме так: «Я – нивыдкы!». Отож із забуття перед переважно необізнаним читачем постає історія народу, про який духовний батько русинів Олександр Духнович сказав так: «Я русином був, є і буду».

Підготовлена у видавництві Валерія Падяка книжка вийшла трьома мовами – русинською, англійською й українською (готується ще видання румунською, польською і словацькою). Видання здійснене завдяки щедротам Стівена Чепи – президента канадської фірми «Norstone Financial Corporation», так само русина.

Як анотують видання його творці, «на читача чекає захоплююча подорож крізь століття історії карпатських русинів – історії, насиченої драматичними подіями, маловідомими фактами, вражаючими відкриттями. Ця книга про народ, який із давніх-давен обрав колискою свого існування на землі божественної краси Карпати та на своєму шляху у сучасний світ витримав чимало випробувань долі, подекуди жорстоких і трагічних, але й сьогодні зберігає вірність заповітам пращурів».


Присутні на презентації, що відбулась у приміщенні Лаврської друкарні, а нині Музею книги і друкарства, вітали автора і видавців з цією знаменною подією. Впродовж всієї імпрези душі і серця присутніх звеселяв своєю грою ансамбль русинських музик «Гудацька тайстра». З часів гастролей Горана Бреговича ми не чули такої чарівної та запальної народної музики у прекрасному виконанні. І за це велика вдячність організаторам.
Як і будь-яка національна проблема, русинська має національний і політичний аспект. Цього не можна заперечити. А розв'язання її можливе лише на шляху інкорпорації народу в загальноукраїнську історію та загальноукраїнський контекст. Політизація загострює ситуацію, а суто національний сентимент не є справедливим. Сподіваємося, що книжка про русинів Павла Маґочія допоможе зрозуміти це і політикам, і всім українцям.

Тетяна Хорунжа

До головної сторінки
Контакт
Copyright FORUMN © 2004-2007 // Дізайн та підтримка- О. З.