ФЕСТИВАЛЬ «ШЕШОРИ-2007, ПОДІЛЬСЬКІ» – ДІЛИТИСЬ НАЙКРАЩИМ!

Наталя КАСЯНЧИК, Вінниця
(учасник міжнародного оркестру
єврейської музики «Капела Мерліна Шеперда»)

 

12-14 липня на Вінничині, у селі Воробіївка Немирівського району, відбувся п'ятий Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори-2007, Подільські».


Національних фестивалів в Україні безліч – кожного року, до будь-якої дати, під благальним і незмінним гаслом – «Всі ми діти твої, Україно». Чого там тільки не побачиш, якої багатонаціональної «шароварщини», проте ніколи мистецтва народного, збереженого часом і відродженого справжніми дослідниками музичної культури і професійними виконавцями. Але час настав, з'явилися знавці, організатори, спонсори, що розуміються на справі, і ошелешений глядач побачив «Країну мрій» і «Шешори».


Повернувшись з фестивалю до Києва, відчуваєш жаль за втраченою оазою природи, музики, танців, досвідом занять народними ремеслами. Але душа сповнена неймовірною енергією життя, відчуття єдності народів і культур.


Фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» від початку свого існування поєднується з лендартом – мистецтвом землі. Як напрям мистецтва лендарт виник у 70-х, коли митцям вже не вистачало реального простору, і вони розпочали пошук нових художніх форм. Фарби і полотна заступили вода, каміння, пісок, листя, лід, сніг, сонячні промені, блискавки. Опанування довкілля дозволило відчути його й перетворити на простір, де людина і природа взаємодіють. Цього року в галереї просто неба можна було побачити витвори митців лендарту Мирослава Вайди, Геннадія Донця, Ярослава Козяри, Дмитра Матюхіна, Ілони Сільваші, Ярослава Присяжнюка.
Національне і, що знаково, автентичне мистецтво презентували майже 250 музикантів, що відкривали найглибинніші пласти різноманітних музичних культур.


Автентичні традиції найбільше виявилися у виступах гуртів «Тайко Драммерс» (Київ) (аскетизм японського характеру втілений у ритмах барабанів тайко) «Троіца» (Білорусь), що виконував старовинні білоруські пісні в максимально обережному авторському аранжируванні, російського духового колективу «Пакава Ить» та «Край» (Росія), «Буття» (Україна, Київ), легендарного київського виконавця української музики «Древо» та міжнародного єврейського оркестру «Merlin Shephаrd Kapelye» (Велика Британія – Україна – Молдова – Росія – Німеччина), який виконував сучасну авторську єврейську музику лідера гурту Мерліна Шеперда (Велика Британія), постійного викладача й учасника Міжнародного фестивалю-семінару єврейської музики «Клезфест в Україні», де керівник, власне, й познайомився з виконавцями клезмерської музики та об'єднав їх, київського гурту «Run» – виконавця традиційної ірландської народної музики, гурту «Бурдон» зі Львова, котрий, використовуючи старовинні інструменти, народний спів і своєрідну манеру гри на інструментах, поєднував гуцульський мелос із європейським, і нарешті «Топ'Оркестру» (Україна – Молдова), що виконував балканську, молдавську й циганську музику.


Наступна, так би мовити, умовна, група колективів демонструвала сучасний підхід до аранжування народної музики. Це легендарна шведська «Hedningarna», що презентувала шведську музику на основі сучасних клубних ритмів у виконанні скрипки, волинки, мандоліни та барабанів, старожили фестивалю «Перкалаба» з Івано-Франківська, котрі, як завжди з гумором і шаленою енергією, презентували українську музику, «ДахаБраха» з Києва, оригінальний, етно-хаос гурт, звучання якого одразу переносило слухачів у інші часові виміри, та вінницький «Очеретяний кіт», музиканти якого виконували авторську музику, чумацькі українські пісні й сучасні коломийки, етно-джаз-рок гурт «Cankisou» з Чехії, польська «Transkapela» і «Ва-Та-Га» з Петрозаводська, що спромоглася зберегти глибоке коріння музики північних народів Росії, поєднавши їх із сучасним саундом. Вокалісти гурту демонстрували горловий спів і створювали суворі образи далеких земель півночі. Саунд цих колективів – майстерний сплав минулого з сучасним, що спрямовує сучасного слухача шляхом створення такого майбутнього, в якому людина, не втративши зв'язку зі своїм корінням, може далі еволюціонувати й розвиватися.


Крім музичних колективів на фестиваль було запрошено Центр сучасного мистецтва «ДАХ», якому було відведено лісову сцену на березі Південного Бугу. Неможливо забути нічні вистави з циклу «Україна містична» за участі етно-хаос гурту «ДахаБраха», адже акторами були і нічні птахи, і тіні від вогнищ, і голоси річкових жителів.


«Шешори» приваблюють безліччю різноманітних майстерень для широкого загалу. Це – гончарство, ігрова скульптура, вишивка, лозоплетіння, хасидські наспіви-молитви-нігуни, ірландські народні танці, традиційні єврейські весільні танці, витинанка, українські народні танці, автентичний український спів, традиційний розпис по склу, клаптикове шиття (печворк) та українська вузлова лялька-мотанка,. Працювали також майстерня спонтанної творчості «ЯПРАЗДНИК» та «Масала-чай», де можна було грати на музичних інструментах, співати, ліпити, кружляти по-суфійськи.


Безпосередній досвід засвоєння танцювальних рухів і музичних інтонацій, творення власноруч збагачував учасників і сприяв розумінню й сприйняттю інших традицій і культур. Відкриваючи нову культуру, учасники і гості фестивалю розуміли те найцінніше, що було закладено багатьма поколіннями людей різних національностей впродовж сторіч. Саме так і виховуються розуміння і толерантність, повага до іншого народу і його культури, любов до землі, на якій всі ми живемо, віра у можливість спільного подолання будь-яких труднощів.

Фото Ольги Виноградної

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2007
Дизайн та підтримка- О. З.