Анатолій Подольский, кандидат історичних наук, керівник Українського Центру вивчення історії Голокосту

Я би хотів підтримати колегу з Інституту філософії в тому сенсі, що соціальне питання при розгляді проблеми націо-нальної ідентичності чи індивідуальної ідентичності соціуму в модерній Україні багато чого визначає. Кажучи про ідентичність молоді в Україні, а я маю можливість завдяки освітянській діяльності дуже тісно спілкуватися з цією генерацією, відзначу, що молоді люди вже розчаровані, йдеться про людей, яким сьогодні 16-17 років, людей для яких поки що залишається важливою ідентичність, належність до України. Але це проблема, на мій погляд, ставлення до них держави, яка не думає не лише про це покоління, яка взагалі мало про що думає сьогодні, і це дуже тривожно. Чому? Наведу такі приклади.

Ідентифікуючи себе громадянами України, молоді люди, починаючи думати, читати і бачити, спостерігають не тільки подвійні стандарти, вони бачать злочинну політику держави, відсутність протекціонізму з боку держави. Державні інституції мусять працювати на громадянина, проте ми маємо, на жаль, інший приклад. Людина, якій 17 років, питає, як може людина з кримінальним минулим бути головою уряду.

Як можна адекватно на це відповісти? А щодо проблем сходу України, то вони, на мій погляд, лежать в соціальній площині В Україні сьогодні немає середнього класу, і його відсутність дуже впливає на інтелектуальну свідомість молодого покоління. Я добре знаю Луганськ, там часто буваю, і можу ствердно сказати, що рівень життя мешканців цього міста відсутній як такий.

Але люди зі сходу, як каже пан Пасхавер, здатні здобувати великі капітали і здійснювати великі проекти. А рівень корупції є високим не лише на пострадянському просторі, є високими і в Європі, і в інших регіонах. Мають існувати певні правила гри, захищатися права людини, існувати середній клас, ось ті чинники, які встановлюють більш-менш пристойну планку життя для людей.

Тоді у мене є коло життя, мені приємно, я відчуваю, що в мене є певні права, є протекція з боку держави, і я не думаю про тих чиновників, в мене нема часу, у мене є певні інтереси: гуманітарні, інтелектуальні, технічні, і тому мені приємно бути громадянином, тому що я відчуваю протекціонізм з боку держави.