ПРЕЗИДЕНТ ДОРУЧИВ УТВЕРДИТИ МІЖНАЦІОНАЛЬНИЙ МИР

З метою забезпечення зміцнення соціально-політичної стабільності, утвердження міжетнічної, міжконфесійної злагоди в суспільстві, додержання загальновизнаних стандартів захисту прав і свобод людини у цих сферах Президент України Віктор Ющенко доручив Кабінету Міністрів України:

– розробити за участю наукових установ, громадських організацій національних меншин і затвердити до 1 листопада 2005 року державну програму зміцнення міжнаціонального миру та злагоди в Україні, запобігання виникненню міжетнічних, міжконфесійних конфліктів, передбачивши, зокрема, конкретні заходи з утвердження ідей міжнаціональної злагоди, толерантності у відносинах між представниками різних національностей та конфесій, підтримки національних культурних традицій, внесення необхідних змін до навчальних програм і планів, проведення відповідних наукових досліджень;

– забезпечити підготовку та проведення в 2006 р. заходів у зв'язку з 65-ю річницею трагедії Бабиного Яру, утворення відповідного організаційного комітету за участю представників громадських організацій, затвердження плану заходів і фінансування його реалізації; розглянути до 15 жовтня 2005 р. питання щодо створення в установленому порядку державного історико-культурного заповідника «Бабин Яр»;

– вжити невідкладних заходів щодо відновлення діяльності міжвідомчої комісії, передбаченої Указом Президента України від 21 березня 2002 р. «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання неґативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій».

Державному комітету телебачення і радіомовлення України доручено забезпечувати висвітлення у засобах масової інформації заходів щодо виконання цього розпорядження.

http://prezident.gov.ua/documents/3197.html

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ВИЗНАЧИЛОСЯ...

18 серпня Міністерство освіти і науки України видало наказ №1/9-436 «Про вивчення етики у 2005/06 навчальному році». У ньому, зокрема, зазначається, що «відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки України типових навчальних планів (наказ МОН № 145 від 09.03.05) у 2005/06 навчальному році у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься новий навчальний предмет «Етика». Основною метою цього шкільного курсу є формування в учнів моральних цінностей, високої моральної культури особистості.
Загальна мета курсу реалізується через поглиблення знань про основні моральні норми та цінності українського народу, формування стійких установок на толерантність, ввічливість, повагу та чуйність до інших, милосердя, дотримання етикетних норм у повсякденному житті, збагачення досвіду моральних взаємин з однолітками, батьками, вчителями тощо. Курс «Етики» забезпечений навчальною програмою, підручниками та навчальними посібниками.
На виконання доручення Президента України від 8 липня 2005 р. №1– 1/657 щодо подолання морально-духовної кризи суспільства, Міністерством освіти і науки України створено спеціальну комісію для розроблення змісту нових факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства. До її складу увійшли відомі вчені – філософи, педагоги, вчителі та представники різних християнських конфесій.
Водночас з метою дотримання статті 35 Конституції України щодо «права кожного на свободу світогляду і віросповідання» Міністерством освіти і науки видано наказ № 435 від 26.07.05, яким передбачено надати батькам право вибору вивчення дітьми, починаючи з 2005/06 навчального року, предмета «Етика» у 5-6 класах, або факультативних курсів морально-етичної проблематики, що апробуються в реґіонах. Наприклад, «Основи православної культури», «Християнська етика», «Християнська культура», «Основи мусульманської культури Криму» тощо. Наказом також передбачено, що у загальноосвітніх навчальних закладах може одночасно вивчатися предмет «Етика» та факультативний курс морально-етичного спрямування.
Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту» викладати предмет «Етика» та факультативні курси морально-етичного спрямування можуть вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, які мають документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти.

ДО 60-РІЧЧЯ ПРИМУСОВОГО ВИСЕЛЕННЯ ЕТНІЧНИХ УКРАЇНЦІВ З ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ

Відповідно до указу Президента України про заходи у зв’язку з 60-ю річницею примусового виселення етнічних українців з території Польщі передбачається створення організаційного комітету, очолюванного прем’єр-міністром за участі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості та науковців, а також подання на розгляд Верховної Ради України проекту закону щодо надання відповідного статусу примусово виселеним з території Польщі у 1944-1946 рр. етнічним українцям, гарантій соціального захисту їх та їхніх нащадків.
Відповідно до указу у Львові планується створити науковий центр із дослідження історії українсько-польських відносин. У м. Винники Львівської області буде створено музей побуту та культури етнічних українців Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини.
Передбачається відкрити у музеях у місцях компактного проживання українців, які були примусово виселені з території Польщі, або їх нащадків, експозиції, присвячені історії та культурі етнічних українців Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини, а також відповідну експозицію в Музеї народної архітектури та побуту у Києві.
Президент також наголосив на необхідності активізувати переговорний процес з Польщею щодо вирішення питань забезпечення державної охорони та збереження храмів, кладовищ, поховань етнічних українців, українських пам’яток історії та культури, що знаходяться на території Польщі; створення рівних умов для встановлення на територіях обох держав меморіальних знаків, пам’ятників загиблим етнічним українцям і полякам; проведення в населених пунктах, зруйнованих під час Другої світової війни та примусового виселення етнічних українців, спільних акцій скорботи і порозуміння (упорядкування кладовищ, поховань, встановлення пам’ятних знаків, спільні богослужіння), а також акцій вшанування пам’яті жертв виселення етнічних українців у місцях їх масових поховань на території Польщі; спрощення процедури перетину українсько-польського кордону примусово виселеними етнічними українцями та їхніми нащадками для відвідання колишніх місць проживання у Польщі; встановлення на території Польщі монумента українсько-польського примирення; реалізації спільного українсько-польського пошуково-видавничого проекту про примусове виселення етнічних українців з Польщі та поляків з України у 1944-1946 рр.
Указом передбачено також ініціювати переговори з польською стороною щодо спільного створення художнього фільму про події, пов’язані з примусовим виселенням етнічних українців з території Польщі та поляків з України, а також звернутися до релігійних організацій в Україні з пропозицією провести поминальні панахиди за жертвами примусового виселення етнічних українців з території Польщі у 1944-1946 рр.
Державному комітету телебачення і радіомовлення України наказано забезпечити широке висвітлення заходів у зв’язку з 60-ю річницею примусового виселення етнічних українців з території Польщі.

http://prezident.gov.ua/documents/3201.html

НАРЕШТІ?

Тетяна Хорунжа

Президент України В. Ющенко зобов’язав уряд забезпечити підготовку і проведення 2006 р. заходів у зв’язку з 65-ми роковинами трагедії Бабиного Яру, створення відповідного комітету за участі представників громадських організацій, затвердження плану заходів і фінансування його реалізації, розглянути до 15 жовтня 2005 р. питання про створення в установленому порядку державного історико-культурного заповідника «Бабин Яр».
Здавалося б варто зрадіти. Нарешті! Але щось з радістю погано. Зважаючи на загальнодержавний процес повернення «професійно надійних» кадрів, є цілком небезпідставні побоювання, що до складу комітету ввійдуть ті, хто «не щадя живота своего», а найбільше чужого, боровся за центр «Спадщина», хто мав совість звести новий пам’ятник, що не має жодного стосунку до цього трагічного місця. Про це ж свідчить гарячкова активність людини, що доклала багато зусиль до міфологізації історії Бабиного Яру. І нині він першим пропонує свої послуги, проекти включно з «колекцією», зібраною в молоді роки у Бабиному Яру, хоч з її музейною непригодністю давно вже визначилися професійні музейники.
Тож давайте будемо розважливими і, як основний і незаперечний, використаймо принцип гласності, громадського обговорення концепції і відкритого конкурсу проектів, якщо буде визнано їхню доцільність.
Думаю, що найрозумніше буде зосередитися на визначеній і документально доведеній території Бабиного Яру. І обов’язково перенести на територію Музею війни пам’ятник остербайтерам.
У Бабиного Яру своя історія, і тут не варто збиратися ані партизанам, ані тим, чия молодість була перекреслена війною і рабською працею на території ворога. Всьому своє місце. А його в Києві цілком достатньо.
І ще. Розробити концепцію державного історико-культурного заповідника до 15 жовтня – нереально, адже до затвердження її слід обговорити. Без громадського обговорення розпочинати справу неприпустимо. Ми вже бачили до чого це призводить.

ГРОМАДСЬКІСТЬ ТЕЖ

Серед громадян України, опитаних соціологічною службою Центру Розумкова, переважає думка про те, що в державних загальноосвітніх школах учні повинні одержувати релігійні знання.
Так, понад половина (53,7%) опитаних вважають, що державна загальноосвітня школа повинна давати учням поряд з матеріалістично орієнтованими знаннями також релігійні знання як альтернативу матеріалістичного бачення світу. Наприклад, поряд з теорією дарвінізму повинна викладатися й теорія креаціонізму.
Не згодні з такою думкою 21,1% учасників опитування, 25,2% – не визначилися.
Як відзначили у центрі Розумкова, прихильники згаданої позиції переважають у всіх реґіонах країни, найбільшою мірою – на заході (78% проти 6,1% тих, хто дотримується іншої думки). На півдні – 56,5% проти 20,9%; у центрі – 50,9% проти 21,3%; на сході 41,5% проти 29,6% відповідно.
Дослідження проводилися у всіх реґіонах України, Києві й Криму з 5 по 12 серпня нинішнього року. Опитано 2011 респондентів віком старше 18 років. Теоретична погрішність вибірки не перевищує 2,3%.

http://www.obozrevatel.com/news/2005/9/21/45361.htm

ГОСТІ РЕДАКЦІЇ
У редакції «Форуму націй» побували гості – представники національно-культурних товариств Білорусі: Микола Калінін (ромська громада), Венедикт Кляузе («Відергебурт» – Відродження), Вадим Александрович (татарська громада)і Ян Руселік (польська громада). Останній розповів про ситуацію у польському русі республіки і переслідування з боку влади, яких зазнають члени Союзу поляків Білорусі. Гості залишили в редакції газети матеріали про життя меншин Білорусі, з якими ми ознайомимо читачів у наступних номерах.