ДЖЕРЕЛА ТОЛЕРАНТНОСТІ

Наша довідка: Цього літа Конґрес національних громад України провів дві зміни Міжнародного міжнаціонального табору «Джерела толерантності», який вже вп'яте збирає багатонаціональну дитячу родину. З 17 липня по 6 серпня в Одесі у міжнародному дитячому таборі «Молода гвардія» зібралися 150 дітей, що представляли 13 національних громад України (вірменську, кримськотатарську, болгарську, білоруську, польську, єврейську, литовську, російську, грецьку, угорську, українську, молдавську, німецьку, ассирійську). Вихователями працювали 25 педагогів із 12 національних громад України і Молдови. Директор табору – координатор львівського клубу толерантності Сергій Хараху.

Друга зміна табору проходила з 26 червня по 11 серпня у Закарпатті в пансіонаті «Водограй». Тут побувало 115 дітей з 12 національних громад: української, російської, єврейської, кримськотатарської, польської, німецької, татарської, болгарської, угорської, вірменської, молдавської, румунської з України, Білорусі та Молдови. 28 представників національних громад складали педагогічний колектив табору, який очолювала Наталія Бакуліна.

Спонсорами табору «Джерела толерантності» виступили Міністерство у справах сім'ї та молоді України, Міністерство культури і туризму України, Державний комітет України у справах національностей та релігій, Міжнародний фонд «Відродження», Американський розподільчий комітет «Джойнт», Євроазіатський єврейський конґрес (Олександр Машкевич), ЗАТ «Брінкфорд» (Ігор Керезь), «Карпатрембудсервіс» (Михайло Юріс), ДП «Оріт» (Михайло Шустер), ТОВ «Фенікс» (Анатолій Отченаш), ВАТ «Ніжинський жиркобінат» (Георгій Волощук).

265 хлопчиків і дівчат, 53 вихователя, 13 національних громад. Суха статистика. А за нею хвилі теплого Чорного моря і зелені ліси та сині озера привітних Карпат, радість нових зустрічей, нові знання, нові друзі. П'ятий рік поспіль. Вже виросло покоління, яке пройшовши школу вихованців, повернулося в табір вихователями. У цій сім'ї є вже старші й досвідчені, є діти, які народилися у вихователів, і діти, що як сини полків зросли на наших очах. А ще у кожного, хто повернувся з табору, є записничок, сповнений адресами, телефонами, побажаннями, у скрутну хвилину він розрадить, нагадає дні, сповнені дружбою, щастям, прощальні вогнища і яскраві фейєрверки і сльози на очах при розлуці, і подарує надію на нову зустріч.

Думаємо, що кожна національна громада і кожна родина подякує тим, хто організував табір, який навчив розумінню іншого, повазі до його історії та культури, який зробив друзями дітей різних національностей з різних реґіонів України, Молдови і Білорусі. Спасибі їм усім за труд, за доброту, терпіння, розуміння, щедрість душі. А ще велике спасибі тим, хто підтримав цю благородну справу коштами, розуміючи важливість виховання толерантності, і просто від щирого серця. І ще не забудьмо того, чиї енергія, натхнення, віра, любов до дітей і переконаність у необхідності цієї важливої справи кожного року збирають море друзів – Йосифа Зісельса. Йому й перше слово про табір.