--- архів :: рубрика «Злочини тоталітаризму »

КАТИНЬ ВИЗНАНО ВІЙСЬКОВИМ ЗЛОЧИНОМ
(04/119/2012)

Європейський суд з прав людини визнав розстріли поляків у Катині 1940-го військовим злочином, однак не став вимагати від Росії заново розслідувати справу і реабілітувати жертв масових репресій. Про це повідомляє Euronews

КАТИНСЬКИЙ МАРШ ТІНЕЙ
(04/119/2012)

15 квітня в центрі Варшави вже вп’яте раз пройшла жалобна хода в пам’ять про тисячі офіцерів Війська Польського, військовослужбовців Корпусу прикордонної охорони та співробітників державної поліції, розстріляних НКВС навесні 1940 року. У заході взяли участь члени груп військово-історичної реконструкції з усієї Польщі

МУЗЕЙ КАТА ПЕРЕТВОРЯТЬ НА МУЗЕЙ ПАМ’ЯТІ ЙОГО ЖЕРТВ
(04/119/2012)

Музей імені Йосипа Сталіна, розташований на батьківщині радянського диктатора – у грузинському місті Горі, буде перетворено на музей пам’яті жертв сталінських репресій

ДИЛЕМИ ЄВРОПАМ’ЯТІ: ВИЗНАННЮ ЗЛОЧИНІВ КОМУНІЗМУ ПЕРЕШКОДЖАЄ РІЗНЕ ТРАКТУВАННЯ ІСТОРІЇ ХХ СТОЛІТТЯ
(04/119/2012)

«Ми не повинні забувати про період тоталітаризму, коли наші народи боролися за свободу»,
– заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Нечас під час підписання 14 жовтня 2011 року в Ліхтенштейнському палаці у Празі Платформи європейської пам’яті та свідомості

ВСПОМНИТЬ НЕ ВСЕ
(04/119/2012)

Человек очень легко убивает себе подобных. Так было всегда. Отличались лишь причины и поводы. Да и методы убийства. В нашей актуальной украинской памяти жестко зафиксированы два таких страшных события – Голодомор и массовые нацистские злодеяния...

ВАСИЛЬ СТУС: ТЕКСТ І КОНТЕКСТ
(04/119/2012)

Адекватна розмова про Василя Стуса як про одного з найбільших європейських поетів ХХ століття досі в Україні фактично й не починалася. Відтоді, як Україна дізналася про Стуса, – із 1989-го, коли його прах і прах його побратимів Олекси Тихого та Юрія Литвина перевезли з табірного цвинтаря на далекому Уралі й з велелюдними почестями перепоховали на Байковому, – міф про поета-борця, поета-мученика фактично не зазнав трансформацій

ЧИ ВБИВАВ АДВОКАТ МЕДВЕДЧУК ПОЕТА СТУСА?
(04/119/2012)

Стуса та Литвина багато що об’єднувало: хист, оголена поетична та громадянська реакція на несправедливість оточуючого світу, врешті-решт, членство в Українській Гельсінській групі. Не кажучи вже про арешти, суди, тюрми й заслання. І зрештою, смерть. У цьому теж є знак з небес, бо це сталося в один день.
Але Юрка та Василя об’єднує не тільки спільність трагічної долі. В їхньому житті певну роль зіграв молодий тоді адвокат Віктор Медведчук

НЕ ВБИВАЙ, ЯКЩО МОЖЕШ НЕ ВБИТИ, АБО «ҐАЛІЦІЯ» ЛУКАША САТУРЧАКА (03/118/2012)

Нинішні стосунки між Україною і Польщею доста файні, бо й ніби поляки нас толерують перед лицем Євросоюзу, і ніби нам теж приємніше з ними говорити, ніж із будь-якими іншими сусідами. Ще й спільне проведення футбольного чемпіонату дещо важить і трохи поєднує. Принаймні так виглядає на офіційному рівні, хоча в побутових ситуаціях відносини не такі вже й товариські

3 000 ПРОПАВШИХ БЕЗ ВЕСТИ (03/118/2012)

Правозащитный центр «Мемориал» выпустил книгу о погибших и исчезнувших во вторую чеченскую войну.
Вечером 19 января 2000 года военные на БМП, снеся забор, въехали во двор семьи Зубаевых в Старопромысловском районе Грозного, поставили жителей в ряд и расстреляли. 14-летнюю Инесс оставили в живых и увезли с собой. Ее судьба неизвестна...

PRAWDA CZY KOLE*
(02/117/2012)

Эта статья Наталии Горбаневской, легендарной женщины – поэтессы, переводчицы, правозащитницы, участницы диссидентского движения в СССР, участницы демонстрации 25 августа 1968 года против введения советских войск в Чехословакию – написана пять лет назад, но прочитали мы ее только сейчас. Она по-прежнему актуальна, как неизменны боль и память о жертвах кровавых режимов

ПУГОВИЦЫ (02/117/2012)

Это стихотворение Херберта – по сей день единственное в польской литературе произведение на катынскую тему, которое затрагивает мое воображение. Как мог бы выглядеть кинофильм о Катыни? Трагедия польских офицеров до сих пор не отразилась ни в романе, ни в кино по многим причинам

ДАРОГА СМЕРЦІ (01/116/2012)

«Чалавек, што зрабіў злачынства і існуе з ім, злачынец. Ён здольны чыніць зло. Ён падлягае кары. Хто пакаяўся і праз пакуты сумлення, сорам і боль вярнуўся ў пачатак, каб тварыць дабро, той ачысціўся, стаў чалавекам. Вось дзе духоўная сутнасць жыцця і смерці, вечнасці і бяссмерця. Патрабаванне ўсёй праўды аб злачынствах 1930–1950-х гадоў гэта голас народнага сумлення

РЭПРЭСIІ Ў ДАВАЕННАЙ САВЕЦКАЙ БЕЛАРУСІ
(09-10/112-113/2011)

Для Беларусі, як і для кожнай з былых савецкіх рэспублік, рэпрэсіі пачатку савецкага перыяду не з’яўляюцца нечым незвычайным. Аднак гэтая чорная старонка гісторыі для беларусаў, магчыма, больш трагічная, чым для іншых. Справа не ў масавасці і размаху рэпрэсій. А ў тым, што на пачатку 20-х, сярэдзіне 30-х беларусы толькі-толькі пачыналі разумець, што займелі сваю нацыянальную дзяржаву і маюць шанс атрымаць нарэшце незалежнасцы

СЛОМАННЫЕ СУДЬБЫ. ДОМ ВЕРБИЦКИХ
(09-10/112-113/2011)

В мыслях своих я все чаще возвращаюсь в далекое прошлое, где меня еще нет, но живут родные мне по крови и бесконечно близкие по духу люди – семья Вербицких. Добрые, чистые, честные, бескорыстные… Они могли бы быть образцом для подражания. Могли дарить радость общения, свою любовь и дружбу. Могли бы…если бы по их жизням не прокатился «красный террор», словно в одной кровавой мясорубке перемалывая и переламывая их судьбы

ПРАВДИВЕ КОРІННЯ, ЗНИЩЕНЕ ЧЕРВОНИМ ТЕРОРОМ
(09-10/112-113/2011)

Ця нестерівська жінка, що стоїть на ґанку гнізда своєї родини, Олена Малишко. А «дом о шести покоях» Павла Григоровича Березовського (нащадка знаного роду Березовських, серед яких видатний український композитор Максим Березовський, прапрадіда Олени) зберігся у селі Старий Білоус, що на Чернігівщині, і зветься тепер Старобілоуським історичним комплексом. Старенький будинок – типова шляхетська садиба дворян середньої руки – музична вітальня, їдальня і чотири спальні

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2012
Дизайн та підтримка- О. З.